Командувач цивільними операціями: місії – один з найефективніших інструментів зовнішньої політики ЄС

Серпень 06, 2019

Минулого тижня під час візиту в Київ, щоб зустрітись із працівниками Консультативної місії ЄС в Україні (КМЄС) і новим Головою місії, Командувач цивільними операціями ЄС Вінченцо Коппола, який керує роботою 10 цивільних місій в Європі, на Близькому Сході і в Африці, поділився своїми міркуваннями після майже року роботи на своїй посаді.

Розкажіть про свій попередній досвід і про те, як ви стали Командувачем цивільних операцій?

Останні 42 роки я був італійським карабінером, пройшовши шлях до заступника командира Національної жандармерії Італії, що налічує 120 000 співробітників. Під час цієї служби і до призначення на посаду Командувача цивільних операцій в Брюсселі я також 11 років працював у міжнародних місіях у складі італійського контингенту, зокрема: у Боснії, Сомалі та Косово. Я очолював місію НАТО в Північній Македонії, як її тепер називають. З 2001 по 2004 рік я очолював поліцейський підрозділ у Раді Європейського Союзу, що у той час була прототипом кризового менеджменту в цивільній сфері – того, чим на сьогодні стала Спільна політика безпеки і оборони ЄС (СПБО). Тоді ми з колегами, власне, розгорнули першу цивільну місію – нам потрібно було створити структуру СПБО. Через рік мене призначили очільником Поліцейської місії ЄС в Боснії на два роки, а потім я повернувся на службу в Італію. В 2006-2008 рр. я керував місією в Боснії і Герцеговині, де, згідно з мандатом, на нас було покладене завдання працювати над реформуванням поліції, боротьбою з організованою злочинністю і забезпеченням підзвітності (деполітизації) поліції в країні. Минулого року я вийшов на пенсію з Національної жандармерії, а потім відкрилась вакансія Командувача цивільними операціями. Я подав свою кандидатуру, успішно пройшов відбір і заступив на посаду 16 вересня минулого року.

Яка головна відмінність між вашою попередньою роботою і вашою діяльністю на посаді Командувача цивільними операціями?

Раніше, коли я був у Брюсселі, механізму забезпечення планування і впровадження цивільних місій не було, структура була зовсім інакшою. Не було Європейської служби зовнішньої діяльності. Підхід, яким керувались країни-члени ЄС, був зовсім іншим. Сьогодні ми маємо брати до уваги питання, що лежать в горизонтальній площині і стосуються всіх місій. Ми також маємо враховувати окремі аспекти в роботі кожної місії, щоб бачити пріоритети. Ми працюємо зараз над формуванням «Договору про Спільну цивільну політику безпеки і оборони», що є основним документом в секторі цивільної безпеки. Цей документ готується за запитом країн-членів, в ньому окреслюється те, як цивільні місії отримуватимуть більшу підтримку з боку країн-членів, особливо в питаннях забезпечення людськими ресурсами і технічною, інформаційною підтримкою, щодо ґендерних питань, підзвітності і дисциплінарних дій. В майбутньому ми плануємо розглянути цілий ряд питань.

Як би ви описали власний стиль керування і що би ви хотіли привнести в роботу?

Я прошу підлеглих більше зосереджуватись на виконанні операційних задач і не занадто вдаватись в деталі, а бачити ширшу операційну картину. Я хотів би бачити більшу активність з боку механізму забезпечення планування і проведення цивільних операцій, щоб наперед бачити можливі проблеми, щоб можна було їх вирішувати. Ми маємо забезпечити однакове керування всіма місіями. Ми повинні бути впевнені, що до всіх місій є однакове ставлення і вони не залежать від політики. Існує вірогідність того, що тій чи іншій місії приділяється більше уваги у порівнянні з іншими місіями. Ми не можемо цього допустити.

Ви вже встигли відвідати усі цивільні місії?

Всього ми маємо 10 місій і ще консультативний координаційний підрозділ в Мавританії. Я вже побував в них і до кінця року я побуваю в кожній місії та підрозділі двічі. Усі країни, де працюють місії, є дуже цікавими та мають свої труднощі.

Що вам найбільше подобається у вашій роботі?

Мені подобається взаємодіяти з операціями на місцях. Коли я відвідую місії, я згадую, як я сам у минулому служив в таких операціях. Я спілкуюсь з очільниками місій, щоб поділитись досвідом. Сподіваюсь, вони знаходять щось корисне для себе. Я бував у багатьох штаб-квартирах, але мені також цікаво бачити операційну сторону роботи місій ближче на місцях.

Де ви народились і як ви відпочиваєте поза роботою?

Я народився в Римі, але мій батько був офіцером, тож ми жили в різних місцях по всій країні. Моя сім’я походить з регіону Неаполя. Мій відпочинок залежить від сезону: взимку я катаюсь на лижах, влітку люблю займатися дайвінгом. Як і багато італійців, я також люблю їздити на велосипеді. Взагалі я люблю фізичну активність. Вдома, недалеко від Венеції, ми з дружиною багато читаємо, і я люблю фільми, але не тільки тому, що моє прізвище Коппола! На лижі ми їздимо в Сельву-ді-Валь-Гардену, де найкращі лижні схили в світі!

Що б ви відповіли людям, що скептично ставляться до цивільних Місій ЄС?

Я вважаю, що місії Спільної політики безпеки і оборони є одним з найефективніших інструментів зовнішньої політики ЄС. Якщо добре знати потенціал місії і уважно дивитися в її мандат, а також на зміни в політичному середовищі, немає ніяких сумнівів, що, наприклад КМЄС в Україні, може бути корисною в щоденному житті людей. Краща поліція та органи прокуратури, верховенство права та закони, що працюють – ось що зробить щоденне життя людей кращим. Все це також все більше наближає Україну до Європи та її демократичних стандартів, які ми вважаємо за фундаментальні. Звісно, ми маємо надію на реформи. І я також скажу: подивиться на роботу КМЄС, та ви побачите її потенціал. Звісно, Україна – велика країна, а КМЄС – невелика місія, але я впевнений, що ми здійснюємо позитивний вплив. Україна вибудовує інший підхід, а ми підтримуємо цей процес.

Чи були ви раніше в Україні і які ваші враження?

Цього року я вже двічі був в Україні, а 6 років тому я приїжджав на конференцію ООН. Це було взимку, було дуже багато снігу. У мене склалось дуже добре враження про країну. Я був у Києві та в Одесі. Мені також дуже подобається Одеса. В цю країну легко закохатися.

Що для вас означає бути громадянином та працювати в ЄС? Як ви переконаєте прихильників Brexit, що ЄС варто того, щоб бути його частиною?

Скажу, що, наприклад, коли я потрапляю у країну, що не є частиною ЄС, з іншою валютою, я там гублюся. Європа не бездоганна, але є чудовим місцем для життя. Думаю, через Brexit, термін «євроскептик» тепер набув дещо іншого значення. Якщо ви подивитесь на Європу, то зараз ті країни, які замислювались над призупиненням свого членства в ЄС, твердо вирішили залишитись. Зараз євроскептицизм означає, що ви хочете змін та реформ, але не ціною виходу з ЄС.