Поліцейська ділиться думками про модель взаємодії поліції з громадою та інклюзивність
Січень 27, 2021
Активне громадянське суспільство відіграє в Україні важливу роль у просуванні і реформи сектору цивільної безпеки, і реформ загалом. Ось чому Консультативна місія ЄС в Україні (КМЄС) вирішила розпочати серію #АгентиЗмін, в рамках якої ми зустрічаємось із чоловіками та жінками, що надихають інших своїм прагненням змінити правила гри в країні, реалізуючи комплексні проекти та будучи активними в своїх громадах. Нижче помічниця начальника Головного Управління Національної поліції України (НПУ) в м. Києві Ольга Юськевич відповідає на питання радника КМЄС з питань правоохоронної діяльності Брендана Харкнеса.
Мене звати Брендан Харкнес. Я працюю радником з питань правоохоронної діяльності Консультативної місії ЄС в Україні (КМЄС). Сьогодні ми поговоримо про громадську безпеку – модель забезпечення безпеки громади, до якої залучено багато сторін, яка є одним з головних пріоритетів КМЄС. Ми розмовляємо з Ольгою Юськевич з НПУ, яка також є членкинею Української асоціації представниць правоохоронних органів (УАППО). Як агент змін, Ольга відповість на наші запитання щодо активної участі жінок в секторі цивільної безпеки, як це передбачено моделлю Громадської безпеки.
Як би ви пояснили, з чого складається модель Громадської безпеки?
Брендан Харкнес: Сама назва є досить промовистою: мова про безпеку громади. Для цього потрібна залученість різних осіб та компонентів суспільства. Це – чудова модель, що дозволяє кожній громаді приймати рішення щодо власної безпеки та почуватись захищеними. В основі цього підходу – модель взаємодії поліції з громадою, комунікації та взаємоповага одне до одного.
Ольга Юськевич: Якщо коротко описати поняття Community safety – це відчуття кожної окремої людини, що він/вона знаходяться у безпеці, що їх життю, свободі, членам родини та майну ніщо не загрожує. Це, у першу чергу, безпека на вулицях та громадських місцях. Можливість вільно та безпечно діставатися у навчальні заклади, на роботу, проводити час у місті та на природі. Кожен громадянин України має рівні права. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Ми, як представники правоохоронних органів різних відомств – маємо забезпечити та гарантувати кожному, що його життя, воля та права у безпеці.
Яка роль КМЄС у пропагуванні Громадської безпеки?
О.Ю.: Я хочу подякувати КМЄС, яка вже довгий час працює в Україні. Роль місії значна. Багато проектів вже реалізовано за підтримки КМЄС, а скільки ще у процесі. Завдяки Місії ми переймаємо досвід і орієнтуємось на найкращі світові практики. Експерти КМЄС надають правоохоронним органам всебічну підтримку – навчання, проведення консультацій, надання матеріального оснащення. Я представляю поліцію Києва, тому мені легше навести приклади проектів, які було реалізовано у столиці. КМЄС відіграла велику роль у реалізації проекту «Поліція діалогу» – поліції, співробітники якої орієнтовані на превенцію та подолання конфліктів. Представники цього підрозділу завжди знаходиться на першій лінії під час масових заходів. Вони спілкуються з громадянами, пояснюють, у разі потреби можуть психологічно підтримати. Їх участь дозволяє проводити мирні заходи без бійок і конфліктів, навіть за умови участі великої кількості людей.
Що вас мотивує бути в рядах Української асоціації представниць правоохоронних органів (УАППО)?
О.Ю.: Я одна з тих дівчат, які в березні 2018 року започаткували Українську асоціацію представниць правоохоронних органів. Ми мали бажання об’єднуватися для досягнення спільних цілей. УАППО об’єднує однодумців – жінок і чоловіків, які прагнуть забезпечення рівних прав та можливостей співробітників, які задіяні у правоохоронній діяльності. Серед членів асоціації я знайшла багато нових друзі, тут відчуваєш підтримку, стовідсоткову впевненість у тому, що почують, що допоможуть, що подібні виклики та проблеми не лише у тебе. Насамперед асоціація – це платформа для комунікації та обміну думками. Служба у поліції складна, але, коли поруч з тобою твої однодумці, звісно, це надає можливість рухатись далі, розвиватись, підвищувати професійність і досягати найвищих кар’єрних щаблів.
Що ви думаєте про участь жінок в секторі безпеки України?
О.Ю.: Я більше думаю про професіоналів та ефективних співробітників, і стать тут не до чого. Як самій бути такою та іншим допомогти реалізувати себе. Є критерії, нормативи, вимоги, обов’язок. Якщо для тебе це не пусті слова, а особистий вибір, то неважливо – ти чоловік чи жінка. У громади дуже високі очікування щодо співробітників сектору безпеки, але я ще не зустрічала людину, яка буде обирати за статтю, а не за компетенціями.
“Поліцію та її роль у суспільстві не можливо заперечити чи замінити. Жінка чи чоловік – якщо ти поліцейський – ти потрібен людям.” (Ольга Юськевич, помічниця начальника Головного Управління Національної Поліції у м. Києві)
Головний виклик для нас – це перебороти власний страх, сумніви та стереотипи. Ці сумніви знищують користь, яку кожен міг би принести, руйнують мрії. Важливо навчитись долати це. Віра у свої сили та покликання дорогого варта. Тому, хлопці та дівчата – не сумнівайтеся, якщо у вас є запал, є бажання, ви хочете нести службу у поліції – рухайтесь до своєї мети. Так, буває складно і ця робота вона не тільки про героїв, вона про людський біль та горе теж. Дуже складно працювати з горем. Але це лише одна сторона служби. Є безліч позитивних моментів та мотивуючих факторів. Найважливіший особисто для мене – громадяни потребують допомоги та захисту. Поліцію та її роль у суспільстві не можливо заперечити чи замінити. Жінка чи чоловік – якщо ти поліцейський – ти потрібен людям.
Чи відчували ви коли-небудь, що у вас є додаткові козирі через те, що ви – жінка-поліцейська?
О.Ю.: Чи допомагає мені те, що я жінка? Я не вимірюю свою професійність гендерною ознакою. Думаю, що мене значно більше визначає, яка я людина, мій характер, досвід, оточення. Якщо розглядати мою службу у розрізі гендерної ролі та стереотипів, які нав’язують жінкам, то можна пригадати випадок, який стався під час одного з перших патрулювань у 2015 році. Ми з напарником (привіт тобі, Олександре!) заступили на чергування у Святошинському районі міста Києва. Був виклик – було відомо, що невстановлена особа мала гранату, це був чоловік, наскільки я пам’ятаю, це був колишній військовий. Ми приїхали, почали відпрацьовувати виклик: викликали необхідну допомогу, обмежили периметр і територію. Далі вступили з ним у діалог і врешті провели затримання. У поліцейських є певні «ролі»: «офіцер контакту» та «офіцер прикриття». Я була «офіцером контакту», мені здається у тому, що він погодився зі мною спілкуватись нам допомогло те, що я жінка. Але я знаю безліч поліцейських чоловіків, які чудово встановлюють контакт та поліцейських жінок, які прикривають не гірше за будь-якого чоловіка. Усе це суб’єктивно.
Яким був би ваш заклик до українців, які прагнуть змін?
О.Ю.: Насамперед я хочу побажати віри. Віри у себе, віри в інших та в нашу чудову країну. Якщо хочете щось змінити – зміни завжди починаються з себе, тому – welcome, чекаємо всіх небайдужих у поліції, у нашій дружній команді. І запрошуємо до нашої асоціації – у нас цікаво, дуже насичене життя і крута команда однодумців, яка завжди вас підтримає на шляху до мрії.
*Позиції, висловлені в інтерв’ю, є позицією особи, що дає інтерв’ю, та може не співпадати з позицією КМЄС.
