Що означає вступ до ЄС для українських прокурорів та суддів
Жовтень 16, 2026
Підготовка України до членства в ЄС охоплює багато аспектів. Зрештою, її успіх залежить від того, наскільки прокурори, судді та інші правозахисники розуміють значення інституційних реформ у ширшому контексті для своєї повсякденної роботи.
Щоб подолати цей розрив, мобільний підрозділ КМЄС в Україні провів у вересні та жовтні три семінари у Дніпрі та Полтаві. Понад 150 прокурорів та суддів із Сумської, Харківської, Полтавської, Дніпропетровської, Запорізької, Донецької та Луганської областей зібралися, щоб розглянути пріоритети реформ ЄС та їх практичну реалізацію.
Для фахівців у цих регіонах, що постраждали від війни, підготовка до довгострокових змін відбувається на тлі нагальних щоденних викликів. Стрімке зростання кількості справ про воєнні злочини, загрози безпеці, перенесення судів з окупованих територій та зон бойових дій, а також гостра нестача кадрів чинять значний тиск на місцеві органи правосуддя. Хоча забезпечення оперативного правосуддя в цих умовах залишається складним завданням, збереження інституційної незалежності та особистої доброчесності є абсолютною необхідністю.
Семінари, організовані у партнерстві з Тренінговим центром прокурорів України, Дніпропетровським та Харківським філіями Національної школи суддів та Агентством законодавчих ініціатив, допомогли учасникам зорієнтуватися у ключових змінах у сфері кримінального правосуддя, необхідних для вступу до ЄС. Учасники розглянули основні рамки, що визначають ці реформи — «Дорожню карту верховенства права» та План дій у рамках Комплексного стратегічного плану (OAS) — зосередившись на тому, наскільки такі пріоритети, як перевірка на доброчесність, відбір керівників за професійними заслугами та інституційна підзвітність, є необхідними для зміцнення системи правосуддя України та формування довіри громадськості.
Для надання порівняльного контексту експерти Місії поділилися висновками щодо досвіду інтеграції до ЄС Польщі, Литви, Фінляндії, Швеції та Ірландії. Ці дискусії були зосереджені на уроках, винесених із процесів пострадянської трансформації в Польщі та Литві, а також на типових викликах у сфері верховенства права, з якими стикаються країни по всій Європі. Учасники також розглянули, чого на практиці вимагала інтеграція до ЄС від прокуратури та судової влади в цих країнах, як вони впоралися з перехідним періодом, а також які довгострокові інституційні переваги — такі як взаємне визнання судових рішень та оперативна транскордонна співпраця — вони мають сьогодні.
Спираючись на ці порівняльні висновки, старший радник КМЄС з питань прокуратури Анрі Телккі наголосив на важливості підготовки місцевих фахівців до майбутніх змін.
«Вступ до ЄС вимагає не лише законодавчої реформи, а й інституцій, здатних втілити її в життя у всіх регіонах», — заявив Телккі. «Прокурори та судді мають розуміти, як європейські стандарти пов’язані з їхніми обов’язками та як функціонує правова система ЄС. Хоча кримінальне право залишається переважно у національній компетенції, і фахівці продовжуватимуть застосовувати Кримінальний кодекс України, право ЄС дедалі більше інтегруватиметься у внутрішню практику. Прокурори, судді та інші юристи повинні навчитися тлумачити національне законодавство у світлі права ЄС, розуміти регламенти та директиви ЄС, а також враховувати прецедентне право Суду ЄС».
Таке подвійне розуміння є особливо важливим для боротьби з транскордонною злочинністю, де ефективне кримінальне переслідування залежить від використання інструментів ЄС для судової співпраці. Крім того, інтеграція до ЄС передбачає суворі вимоги щодо основних прав та верховенства права, що покладає на українських прокурорів та суддів важливу відповідальність за забезпечення дотримання цих стандартів у повсякденній практиці.
За допомогою мобільного підрозділу КМЄС продовжує надавати цільову консультативну підтримку безпосередньо регіональним фахівцям, допомагаючи їм реагувати на нагальні потреби війни та водночас систематично готуватися до європейського майбутнього України.
