Начальник сектору превенції про те, як діалог та профілактика посилюють довіру до поліції та запобігають злочинності

Липень 20, 2021

Активне громадянське суспільство відіграє в Україні важливу роль у реформі сектору цивільної безпеки – у процесі змін загалом.

Ось чому Консультативна місія ЄС в Україні (КМЄС) вирішила розпочати серію #АгентиЗмін, у рамках якої ми зустрічаємось із чоловіками та жінками, що надихають інших своїм прагненням змінити правила гри в країні. Вони реалізують комплексні проєкти та ведуть активну діяльність у своїх громадах. 

Начальник сектору превенції відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області Любомир Трушик відповідає на питання Ніни Пелконен, радниці КМЄС із взаємодії поліції з громадою.

Як би ви пояснили, з чого складається і у чому полягає модель забезпечення безпеки громади? Як за останні роки змінився діалог між суспільством та правоохоронцями та якою у цьому процесі є роль поліції превенції?

Любомир Трушик: На мою думку, модель безпеки громади на сьогоднішній день полягає саме в активному залученні людей до забезпечення правопорядку на території своєї громади. Такі проєкти, як «Поліцейський офіцер громади», «Шкільний офіцер поліції», відкриття поліцейських відділків, – наближують правоохоронну службу до людей.

Таке залучення громади є найбільш ефективним інструментом захисту прав і свобод громадян і забезпечення їхньої безпеки. Тож, діалог між суспільством і поліцією постійно змінюється на краще завдяки все більшій відкритості поліції, її реакції на суспільний інтерес та готовності до змін. І поліція превенції відіграє в цьому важливу роль, адже саме на базі підрозділів поліції превенції і реалізуються всі ці проєкти.

Розкажіть, у чому полягає превентивна робота поліції в Україні?

Л.Т.: Функціонал превентивних служб передбачає профілактичну роботу, недопущення правопорушень, запобігання злочинам.

Чому довіра з боку суспільства є надзвичайно важливою для безпеки громади? Як діалог зміцнює довіру між поліцією та суспільством?

Л.Т.: Довіра з боку суспільства означає готовність громадян активно долучатися до питань, пов’язаних із їхньою безпекою. І роль діалогу у цьому процесі є головною, оскільки довіра починається з готовності говорити з поліцією, бачити результати її роботи і допомагати правоохоронцям у їхній діяльності.

Чи можете ви навести статистичні дані, які б підтверджували, що превенція/Поліція діалогу допомагає знизити рівень злочинності?

Л.Т.: Статистичні дані свідчать про ефективність превентивної роботи поліцейських, наприклад, у питаннях запобігання злочинам неповнолітніх та відносно них. Зокрема, за період 2015-2020 рр. кількість кримінальних проваджень щодо неповнолітніх скоротилася. Можу говорити і про те, що спостерігається суттєве зменшення кількості правопорушень, скоєних у громадських місцях, тобто знижується рівень так званої вуличної злочинності.

Говорячи не про цифри, а про відчуття: чи здається вам, що завдяки імплементації підходів превенції та поліції діалогу, довіра до правоохоронних, держаних органів, судової та місцевої влади зросла?

Л.Т.: Безперечно, завдяки впровадженню сучасних превентивних практик довіра суспільства до поліції зростає. Про це свідчать і результати соціологічних досліджень, які демонструють поступове зростання рівня довіри громадян до українських поліцейських. Сьогодні – це 40,8%. Вважаю, що одну із ключових ролей зіграла якраз Поліція діалогу – підрозділ, який забезпечує взаємозв’язок із поліцейськими та учасниками різноманітних масових заходів. Саме ці співробітники проводять превентивну роботу, роз’яснюють норми чинного законодавства та пояснюють дії поліцейських під час забезпечення публічного порядку.

Як Консультативна місія ЄС сприяє розбудові превенції/поліції діалогу?

Л.Т.: Одним із прикладів активної участі іноземних партнерів Нацполіції в цілому, зокрема, Консультативної місії ЄС, є проєкт, який вже активно впроваджуються в діяльність поліції. Це так звана «Скандинавська модель» забезпечення правопорядку. Цей проєкт передбачає використання всіх можливих мирних засобів під час організації та проведення масових заходів для забезпечення максимального рівня безпеки їхніх учасників. Крім того, Місія бере участь і в інших проєктах, таких, як надання матеріально-технічної допомоги, проведення тренінгів, тощо. Поліція діалогу – ще один із таких проектів, який успішно впроваджується в українській поліції.

Як би ви пояснили різницю між реальною безпекою та відчуттям безпеки?

Л.Т.: На мою думку, реальна безпека безпосередньої пов’язана з правопорядком у громаді, коли всі підрозділи – оперативні, превентивні – функціонують злагоджено, запобігаючи злочинам та оперативно їх розкривають. А от відчуття безпеки – воно формується у громадян, які мешкають на цій території, з огляду на їхній власний досвід: наскільки безпечно проживати в тому чи іншому районі, наскільки багато поліцейських людина бачить дорогою з роботи додому, коли останній раз доводилося звернутися до поліції та чи була їй надана допомога, тощо.

* Позиції, висловлені в інтерв’ю, є позицією особи, що дає інтерв’ю, та може не співпадати з позицією КМЄС.