«Міжнародне кримінальне право – це дисципліна для оптимістів»
Липень 02, 2026
Томас Кернер, керівник відділу з правових питань щодо міжнародних злочинів Консультативної місії Європейського Союзу (КМЄС) в Україні, був визнаний «Миротворцем року» Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини під час відзначення Дня миротворців у Німеччині 2026 року. У цьому інтерв’ю він розповідає про консультативну роботу КМЄС із українськими партнерами, про виклики, пов’язані з розслідуванням міжнародних злочинів, скоєних під час війни Росії проти України, а також про те, чому навіть через роки притягнення винних до відповідальності залишається можливим.
Що для вас означає нагорода «Миротворець року»?
Я розглядаю її як визнання не лише моєї власної роботи, а й двох груп людей: усіх, хто працює в Україні в дуже складних умовах, та тих, хто займається міжнародним кримінальним правом у ширшому сенсі. Сюди входять колеги, які працюють в Україні, у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі та в інших міжнародних судових структурах.
У чому полягає ваша роль у КМЄС?
Моя робота зосереджена на міжнародному кримінальному праві: я надаю консультації українським партнерам щодо розслідування та судового переслідування міжнародних злочинів.
КМЄС є консультативною місією. Ми не проводимо розслідувань, не допитуємо свідків і не ведемо судові справи самостійно. Це було б ані доречним, ані ефективним. Українські інституції знають свою правову систему, мову та соціальний контекст. Наша роль полягає в тому, щоб підтримувати їх, аби розслідування та судове переслідування міжнародних злочинів відбувалися якомога ефективніше.
Ми співпрацюємо з прокурорами, слідчими органами, судовою владою та адвокатами захисту.
Що таке міжнародні злочини?
Міжнародні злочини зазвичай поділяють на чотири основні категорії: воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид та злочин агресії.
Воєнні злочини – це серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, яке застосовується під час збройного конфлікту. До них належать, зокрема, вбивства цивільних осіб, атаки на цивільні об’єкти, незаконна депортація або інші серйозні порушення законів і норм війни.
Як можна розслідувати такі злочини під час війни, особливо на окупованих територіях?
Це серйозний виклик. У районах, що зазнали ракетних або дронових атак, слідчі можуть зібрати матеріальні докази та задокументувати наслідки атаки. На окупованих територіях ситуація часто набагато складніша.
Важливим джерелом доказів також можуть бути цифрові матеріали. Інформація з відкритих джерел, дописи в соціальних мережах та супутникові знімки можуть допомогти встановити факти, відстежити переміщення військових або ідентифікувати потенційних свідків. У деяких випадках мешканці окупованих територій мають змогу дістатися до територій, контрольованих урядом, і надати свідчення, хоча такі можливості залишаються обмеженими.
Рішення України домагатися притягнення до відповідальності під час війни є надзвичайним. Воно демонструє, яку важливість країна надає міжнародному праву та справедливості.
Яку практичну підтримку надає КМЄС українським інституціям?
Підтримка є всебічною. Ми консультуємо щодо законопроєктів і стратегій розслідування й притягнення до відповідальності за міжнародні злочини. Ми також організовуємо або підтримуємо спеціалізовані семінари з таких тем, як злочини проти дітей та екологічна шкода, спричинена війною.
Компонент КМЄС із питань міжнародних злочинів поєднує експертизу у сфері права та кримінальних розслідувань. Наше завдання не полягає у створенні довгострокової залежності від міжнародної підтримки. Ми прагнемо допомогти українським інституціям зміцнити власну спроможність і надалі самостійно виконувати цю роботу.
Яку роль можуть відігравати організації громадянського суспільства?
Організації громадянського суспільства зробили важливий внесок у документування ймовірних міжнародних злочинів. Їхня робота може допомогти зберегти інформацію та привернути увагу до порушень.
Водночас до документування слід підходити обережно. Свідка не слід неодноразово опитувати різними організаціями щодо одного й того самого травматичного досвіду. Повторне опитування можуть завдати додаткової шкоди, а також призвести до суперечностей, які згодом можуть вплинути на розгляд справи в суді.
Саме тому координація між державними інституціями, громадянським суспільством та міжнародними партнерами є надзвичайно важливою.
Чи можна коли-небудь притягнути до відповідальності винних на найвищому рівні?
Міжнародне кримінальне право – це дисципліна для оптимістів. Ніхто не може гарантувати результату в окремій справі, однак історія показує, що політичні обставини здатні змінюватися. Лідери, яких колись вважали недосяжними для правосуддя, згодом поставали перед міжнародними судами.
Притягнення до відповідальності часто займає роки, а іноді й десятиліття. Це не робить цю роботу менш важливою. Це означає, що докази необхідно зберігати, справи слід ретельно готувати, а інституції мають бути готовими діяти, коли з’являться можливості.
Чому українським інституціям потрібна міжнародна консультативна допомога?
Українські правоохоронні органи мають високу мотивацію та компетентність. Однак масштаб завдання є колосальним. Будь-яка система правосуддя опинилася б під колосальним навантаженням, якби їй довелося розслідувати та притягати до відповідальності за тисячі потенційних міжнародних злочинів у той час, коли країна перебуває у стані війни.
Міжнародне кримінальне право також є спеціалізованою галуззю. Воно суттєво відрізняється від загального кримінального права. Міжнародні консультанти можуть ділитися досвідом, надавати порівняльну експертизу та допомагати українським партнерам вирішувати складні правові та процесуальні питання.
Як КМЄС в Україні та інші міжнародні організації уникають дублювання роботи один одного?
Україна має багато міжнародних партнерів. Метою завжди має бути взаємодоповнення та уникнення зайвого дублювання.
Це вимагає регулярної координації та, насамперед, уваги до потреб і пріоритетів, визначених українськими інституціями. Міжнародні організації повинні гарантувати, що запропонована підтримка є справді корисною і не створює додаткового навантаження для прокурорів, слідчих чи суддів, які й так працюють під величезним тиском.
Що дає вам підстави для оптимізму?
Я вірю, що для значущих змін необхідна активна участь людей. Міжнародне правосуддя не дає миттєвих відповідей чи негайного задоволення. Це довготривала робота.
Але вона має значення. Збереження доказів, зміцнення інституцій та підтримка притягнення до відповідальності – це практичні кроки на шляху до справедливості. Саме тому я й надалі переконаний, що для юриста це одна з найважливіших і найзмістовніших справ.
Повний запис можна переглянути тут.
Інтерв’ю провела Сабіна Маттай з берлінської громадської радіостанції «RBB Inforadio». Перекладено та відредаговано з метою скорочення та більшої зрозумілості КМЄС в Україні.
