Від евакуації до доказів: Місія підтримує розслідування міжнародних злочинів в Україні
Жовтень 30, 2026
У випадках, коли є підозра на незаконне вбивство, пошук та огляд людських останків можуть дати важливі докази. У районах бойових дій військовослужбовці та пошукові групи нерідко першими знаходять останки загиблих. Надалі з ними працюють слідчі Національної поліції та судові експерти, які проводять огляд і встановлюють особу загиблого. Інформація, зафіксована безпосередньо під час евакуації останків, може допомогти пов’язати результати судово-медичної експертизи з обставинами смерті.
У межах свого мандата Консультативна місія ЄС (КМЄС) в Україні сприяє співпраці між установами, залученими до цього процесу, та підтримує українські органи влади у розслідуванні міжнародних злочинів і притягненні винних до відповідальності, зокрема за воєнні злочини.
27 жовтня команда Місії разом з Міністерством оборони України організувала семінар, присвячений тому, як зберегти важливу інформацію на всіх етапах роботи з людськими останками – від їх евакуації та огляду до експертизи, ідентифікації та повернення родинам. Окрему увагу приділили випадкам, коли останки знаходять у районах, де цивільні правоохоронні органи не можуть працювати безпосередньо.
Захід став важливою можливістю для обміну досвідом між структурами, чиї функції тісно пов’язані між собою. Серед учасників були представники Збройних сил України, Національної поліції, Служби безпеки України, Офісу Генерального прокурора, профільних міністерств та інших державних інституцій. До обговорень також долучилися представники Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти, Міжнародного комітету Червоного Хреста та Міжнародного кримінального суду.
«Військовослужбовці можуть володіти інформацією про ймовірний міжнародний злочин. Цивільним слідчим і прокурорам ця інформація потрібна, щоб встановити обставини події. Саме тут Місія може допомогти», – пояснює Клаудіо Пала, керівник компонента з питань міжнародних злочинів КМЄС в Україні/заступник головного координатора Консультативної групи з питань найтяжчих міжнародних злочинів. «У межах нашого мандата ми допомагаємо українським партнерам зміцнювати взаємодію між установами, щоб важлива інформація належно зберігалася, передавалася та могла бути використана під час розслідування і судового переслідування міжнародних злочинів. Кінцева мета – притягнення винних до відповідальності.»
Під час обговорень учасники зосередилися на практичних труднощах, які можуть впливати як на розслідування, так і на можливість родин отримати відповіді щодо долі своїх близьких.
Представники поліції та Служби безпеки розповіли, що іноді через кілька місяців буває складно встановити, хто саме евакуював ті чи інші останки. Навіть коли цих людей вдається знайти, через велику кількість подібних випадків вони не завжди можуть точно пригадати всі обставини. У результаті важливі для слідства деталі можуть бути втрачені ще до того, як стане зрозумілим їхнє значення.
Представники Збройних сил презентували роботу над стандартизованим протоколом, який допоможе фіксувати первинні спостереження під час евакуації останків. Така інформація може бути корисною як для ідентифікації загиблих, так і, за потреби, для кримінального розслідування.
Учасники також обговорили, яку інформацію реально можна зафіксувати в умовах бойових дій і жорстких безпекових обмежень, визнаючи, що повне документування не завжди можливе.
Окремою темою стала безперервність обліку та передачі потенційних доказів – тобто чітка фіксація того, хто, коли і за яких обставин отримував, зберігав або передавав матеріали. Це дозволяє слідчим відстежувати їхнє походження та історію поводження з ними під час передачі між різними установами.
Учасники говорили не лише про потреби слідства. Важливим питанням була також інформація, необхідна для встановлення особи загиблого та повернення останків родині. Ідентифікації можуть сприяти стоматологічні картки, відбитки пальців і референтні зразки ДНК родичів.
Офіс Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, також представив наявну інформаційну платформу та її можливості для пошуку даних і кращої координації між установами.
Семінар став продовженням співпраці, яку Місія послідовно розвивала протягом 2026 року. У травні під час заходу, організованого КМЄС, учасники обговорювали, як інформація та матеріали, що перебувають у розпорядженні військових установ, можуть допомагати у розслідуванні воєнних злочинів. Тоді було визначено потребу у чіткіших процедурах, зрозумілому розподілі відповідальності та більш узгоджених механізмах передачі матеріалів правоохоронним органам.
У вересні окремий семінар був присвячений документуванню інформації, що може мати значення для розслідування ймовірного застосування хімічної зброї. Учасники розглядали, як фіксувати медичні висновки та інші дані так, щоб вони зберігали свою доказову цінність для кримінального провадження.
