КМЄС об’єднує експертів СБУ та ЄВРОПОЛ у боротьбі з тероризмом

Грудень 07, 2020

Минулого тижня Консультативна місія ЄС в Україні (КМЄС) організувала стратегічний дводенний вебінар щодо боротьби з тероризмом для представників Служби безпеки України (СБУ) та Агенції ЄС зі співпраці правоохоронних органів (ЄВРОПОЛ). Завдяки ролі місії, згадані організації зустрілись, щоб вивчити можливості для майбутньої співпраці. Старший радник КМЄС з питань контр-тероризму Бенжамен Буле нижче відповідає на кілька запитань про роль України та чому це важлива країна для безпеки ЄС.

Які ваші найголовніші враження від цього дводенного вебінару між СБУ та ЄВРОПОЛ?

Бенжамен Буле: Цей вебінар справді став безпрецедентною подією для обох відомств. І СБУ, і ЄВРОПОЛ прагнули налагодити контакт, тож тепер ми можемо поглиблювати цю співпрацю. З обох сторін участь у вебінарі взяло близько двадцяти осіб, і всі позитивно висловлювались про захід наприкінці зустрічі.

З одного боку, ЄВРОПОЛ мав змогу представити Європейський контр-терористичний центр (ЄКТЦ), а представники СБУ розповіли про те, як працює система українського контр-тероризму та з якими проблемами стикається держава.

Як би ви кількома словами описали, що таке ЄВРОПОЛ?

ЄВРОПОЛ – це правоохоронне відомство ЄС. Воно допомагає країнам-членам у боротьбі з тероризмом, кіберзлочинністю та іншими важкими злочинами та організованою злочинністю (наркотрафік, відмивання грошей, підробка грошей, торгівля людьми, контрабанда сигарет, незаконна міграція, злочини проти інтелектуальної власності тощо).

ЄВРОПОЛ також співпрацює з деякими державами, що не є членами ЄС, та міжнародними організаціями, у тому числі з Україною, з якою ЄВРОПОЛ уклав угоду про асоціацію, а представник Національної поліції України (НПУ) постійно знаходиться в штаб-квартирі ЄВРОПОЛ в Гаазі (Нідерланди).

Для реалізації своєї місії ЄВРОПОЛ розробив передові продукти в сфері кримінального аналізу, які доступні європейським країнам та партнерам.

СБУ – ключовий елемент комплексної реформи сектору цивільної безпеки України. Як держава Україна підтримує ці процеси?

Реформа СБУ – дійсно центральна тема для багатьох акторів сектору цивільної безпеки України і одна з головних у мандаті КМЄС, де створено спеціальну робочу групу, до якої входять представники різних підрозділів, які займаються цією проблематикою.

Назовні місія насамперед підтримує діалог з усіма відповідними організаціями, керівництвом СБУ та народними депутатами – членами комітетів з питань національної безпеки та правоохоронної діяльності. Крім того, представники КМЄС входять до робочої групи, що складається з профільних українських та міжнародних відомств та яка регулярно зустрічається для обговорення законопроекту. Експерти місії неодноразово надавали свій аналіз та коментарі щодо законопроекту. Разом з представниками НАТО та Посольства США експерти КМЄС є членами Міжнародної дорадчої групи з питань реформи СБУ.

Нарешті, окрім стратегічних консультацій, КМЄС надає й іншу підтримку СБУ. Щойно організований з ЄКТЦ вебінар – один з видів такої підтримки.

Яким чином українська влада може мінімізувати пов’язані з тероризмом ризики?

Прояви терористичних загроз є різними в різних європейських країнах. Так, ЄВРОПОЛ вирізняє джихадистський тероризм (як-то нещодавні напади у Франції та Австрії), етно-націоналістичний та сепаратистський тероризм (наприклад, діяльність Нової Ірландської Республіканської Армії у Великобританії), «лівий» та анархістський тероризм (як у Греції, Італії чи Іспанії), «правий» тероризм (як у Чехії, Франції, Німеччині, Італії та Нідерландах), а також тероризм через одну специфічну проблему (наприклад, терористична діяльність, пов’язана з захистом прав тварин).

«Комплексний підхід, координація, залучення громадянського суспільства та потужні демократичні засоби стримування – головні стовпи ґрунтовної контр-терористичної політики» (старший радник КМЄС з питань контр-терористичної діяльності Бенжамен Буле)

Протидія тероризму – надзвичайно складний процес. Очевидно, він передбачає наділення профільних державних відомств ефективними засобами для затримання зловмисників, бажано ще до вчинення ними злочинів. Проте репресивний підхід не може бути єдиною відповіддю на тероризм. Він навіть може бути контр-продуктивним і призводити до зловживань, порушень прав людини та, зрештою, насильства. Причини тероризму глибоко вкорінені в історію, геополітику та загальний стан суспільства. Як наслідок, з метою попередження зростання жорстокого екстремізму, мінімізація ризиків тероризму в довгостроковій перспективі передбачає розроблення ґрунтовних політик в сфері освіти, правосуддя, соціального добробуту і так далі. Комплексний підхід, координація, залучення громадянського суспільства та потужні демократичні засоби стримування – головні стовпи ґрунтовної контр-терористичної політики.

На вашу думку, яку користь може отримати СБУ від підтримки ЄС в сфері контр-тероризму?

СБУ проявила інтерес до аналітичних інструментів, розроблених ЄКТЦ в сферах протидії фінансовому тероризму, міжнародному тероризму та онлайн пропаганди. Окрім того, і для України, і для ЄС важливо, щоб СБУ та її європейські партнери ставали ближчими та виробляли спільне бачення протидії тероризму. ЄВРОПОЛ виглядає ідеальним майданчиком для цього.

«Тероризм за своєю суттю – транскордонне явище, що вимагає активної міжнародної співпраці між службами внутрішньої безпеки та секретними службами» (старший радник КМЄС з питань контр-терористичної діяльності Бенжамен Буле)

Чому, на вашу думку, важливою є міждержавна співпраця щодо таких чутливих тем як служба внутрішньої безпеки та таємна служба?

За своєю суттю теми служб внутрішньої безпеки та секретних служб є невід’ємною частиною державного суверенітету, але це не означає, що вони не повинні співпрацювати з міжнародними партнерами. Давайте розглянемо джихадистський тероризм: громадяни ЄС, що поїхали воювати на боці ІДІЛ чи аль-Каїди в Сирії чи Іраку; бойовики-джихадисти із зон бойових дій, що прибувають в Європу для організації атак тощо. Це за своєю суттю – транскордонне явище, що вимагає активної міжнародної співпраці між службами внутрішньої безпеки та секретними службами.

З якими труднощами в сфері боротьби з тероризмом найчастіше стикаються правоохоронні відомства в ЄС та Україні?

Це надзвичайно широке питання. Наприклад, в різних країнах свої особливості терористичних загроз. Зокрема, спільним викликом для правоохоронних відомств Європи є такий феномен як «доморощений» або «ендогенний» тероризм, коли вчиняються терористичні акти проти власного народу в ім’я джихадистської ідеології. Головним викликом для відомств, уповноважених на здійснення контр-терористичної діяльності, є виявлення таких осіб до того, як вони вчинять терористичний акт. Для цього потрібні потужні аналітичні можливості, а також відданість державних органів та громадянського суспільства попереджати жорстокий екстремізм.

Перед Україною стоять і інші виклики. СБУ долучена до боротьби з джихадистським тероризмом і регулярно затримує терористів ІДІЛ, що переховуються на території України або використовують її як транзит. Проте, головним викликом СБУ щодо тероризму залишається протидія сепаратистам, що порушують територіальну цілісність держави.

Якими будуть подальші кроки після нещодавнього вебінару?

Безсумнівно, КМЄС продовжить брати участь в доопрацюванні законопроекту про СБУ через стратегічні консультації. Окрім того, КМЄС продовжуватиме надавати організаційну підтримку СБУ. Наша ціль, якщо дозволить епідеміологічна ситуація, – в продовження вебінару та з метою поглиблення співпраці між СБУ та європейськими партнерами організувати навчальний візит до штаб-квартири ЄВРОПОЛ у Нідерландах.

КМЄС надає підтримку реформи Служби безпеки України

КМЄС підтримує перетворення СБУ на сучасну, деполітизовану та демілітаризовану службу під ефективним цивільним та демократичним наглядом, що функціонуватиме згідно з Законом «Про національну безпеку» та відповідно до нещодавно прийнятої Стратегії національної безпеки.

Згідно з цим документом, СБУ повинна бути потужною, динамічною, гнучкою, сфокусованою, підзвітною та сумісною з іншими органами службою безпеки, у якій працюють висококваліфіковані фахівці, оснащені сучасним технічним обладнанням. Завдання СБУ повинні бути чітко визначеними, розмежованими та сфокусованими, як це визначено Законом про нацбезпеку: контррозвідка, контр-тероризм та захист державної таємниці.