За межами охорони громадського порядку: як Місія допомагає Україні вдосконалювати підходи до роботи під час масових зібрань
Листопад 18, 2026
Що потрібно, щоб забезпечити порядок під час великого громадського зібрання і водночас гарантувати право людей на мирний протест? І як керівництво поліції та Національної гвардії може ухвалювати рішення, що допомагають знижувати напруження, а не посилювати його?
Саме ці та інші питання були в центрі п’ятиденного семінару «Gold Commander», який за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу (КМЄС) в Україні відбувся у Львові 9–13 листопада. Захід об’єднав представників Національної поліції та Національної гвардії України, а також міжнародних експертів, щоб обговорити, як ефективніше планувати та проводити операції з охорони громадського порядку.
«Найважливіші рішення у сфері охорони громадського порядку часто ухвалюються задовго до того, як правоохоронці виходять на місце подій», – пояснює Фредрік Ейдж, радник КМЄС в Україні з питань громадського порядку. «Командири мають розуміти ризики, чітко визначати пріоритети та знати, як діяти, коли ситуація змінюється. Належна підготовка може не дати складній ситуації перерости в небезпечну».
В основі семінару була Скандинавська модель охорони громадського порядку. Її ключовий принцип полягає в тому, що поліція має не просто контролювати натовп, а створювати умови для проведення мирних зібрань. «Це означає спілкуватися з організаторами та учасниками, розуміти поведінку різних груп і використовувати діалог, щоб зменшувати напруження ще до того, як воно загостриться», – каже Фредрік Ейдж.
Модель також передбачає постійну оцінку ризиків і готовність адаптувати дії до розвитку ситуації. Наприклад, якщо невелика група починає вдаватися до насильства, реакція має бути спрямована саме на її дії, а не на всіх учасників зібрання. Будь-яке застосування сили має бути законним, обґрунтованим і пропорційним, а пріоритетом має залишатися деескалація.

«Скандинавський підхід ґрунтується на простій ідеї: більшість людей приходять на демонстрації, щоб мирно висловити свою позицію», – пояснює Ейдж. «Наше завдання – захистити їхнє право на це. Для цього потрібно розуміти поведінку натовпу, чітко комунікувати та реагувати на реальні загрози, а не сприймати кожне зібрання як потенційну небезпеку».
Під час експертних дискусій і групових завдань українські командири розглядали, як ці принципи застосовуються під час ухвалення стратегічних рішень. Йшлося про командні повноваження, планування та оцінку ризиків, зокрема в ситуаціях, коли Національна поліція та Національна гвардія мають діяти спільно.
«Національна поліція та Національна гвардія мають різні повноваження, але під час операцій з охорони громадського порядку може знадобитися участь обох структур», – каже Ейдж. «Командири мають чітко розуміти, хто за що відповідає, як відбувається обмін інформацією та хто ухвалює рішення. Без цього навіть добре підготовленою операцією може бути складно керувати».
Ще однією важливою темою стала правова база, що регулює проведення мирних зібрань. Учасники наголосили на необхідності чітких законодавчих норм, які б одночасно давали правоохоронцям зрозумілі орієнтири для дій і гарантували конституційні права громадян.

Для КМЄС важливим є не лише сам семінар, а й те, як отримані знання використовуватимуть надалі.
«Ми не хочемо, щоб ці знання залишилися лише у тих, хто взяв участь у семінарі. Наша мета – інтегрувати ці підходи в систему освіти та підготовки керівного складу української поліції, щоб майбутні командири могли застосовувати їх на практиці», – підкреслює Ейдж.
Учасники також висловили зацікавленість у тому, щоб експерти зі скандинавських країн долучилися до практичних занять для курсантів поліції. Таке продовження співпраці допоможе українським інституціям розвивати власну експертизу та системно впроваджувати підходи до охорони громадського порядку, засновані на дотриманні прав людини.
«Зрештою, успіх операції з охорони громадського порядку визначається не кількістю залучених сил», – підсумовує Фредрік Ейдж. «Він визначається тим, чи залишаються люди в безпеці, чи вдається знизити напруження та чи дотримуються основоположні права. Саме над цим стандартом ми працюємо разом із нашими українськими партнерами».


