Оцінка діяльності: «Чесна система правосуддя передбачає наявність об’єктивної оцінки діяльності прокурорів»
Жовтень 05, 2017
Консультативна місія ЄС (КМЄС) допомагає Україні розробити нову систему індивідуального оцінювання діяльності прокурорів. Задля цього Місія створила робочі групи з регіональними прокуратурами у Львові, Харкові та Одесі, а також профінансувала навчальні візити прокурорів керівного складу до Латвії (24-28 квітня 2017 р.) та Франції (18-22 вересня 2017 р.) для того, щоб вони мали можливість ознайомитися із системою, що діє в країнах ЄС.
 Ґатіс Донікс |
 Світлана Олійник |
Старший радник КМЄС з питань прокуратури Ґатіс Донікс та спеціаліст КМЄС з питань реформи прокуратури Світлана Олійник пояснюють, чому створення системи оцінювання діяльності прокурорів в Україні має таке велике значення.
Що Ви можете сказати про нинішню систему оцінювання діяльності прокурорів в Україні?
Ґатіс: Наразі в Україні взагалі немає системи оцінювання діяльності прокурорів. Новий закон «Про прокуратуру», що набув чинності в липні 2015 року, не містить жодного положення з цього приводу. Раніше прокурорів оцінювали за кількісними показниками — переважно за кількістю справ, направлених до суду. Але говорити про ефективну систему оцінювання діяльності можливо лише тоді, коли вона дозволяє вимірювати не лише кількість, а й якість.
Справи можуть відрізнятися за рівнем складності: є простіші, а є складніші — система оцінювання має це враховувати. Над розробкою саме такої системи ми зараз працюємо. Створення справедливої прокуратури, якій би довіряли громадяни, передбачає встановлення об’єктивних критеріїв для оцінювання діяльності прокурорів.
Світлана: Наша мета – створити таку систему оцінювання діяльності прокурорів, яка б дозволила змінити прокуратуру на краще, з об’єктивними та прозорими критеріями, що забезпечать чесне просування по службі. Ми також сподіваємося, що чітко визначені критерії оцінювання діяльності слугуватимуть гарантією незалежності прокурорів.
З яких елементів складається ефективна система оцінювання діяльності?
Ґатіс: Кожна країна має власну систему, але в 2010 р. Венеціанська комісія висловила думку про те, що основну увагу слід приділяти якісним показникам, а не лише статистичним даним. Якісними показниками, серед іншого, можуть бути: якість процесуальних рішень та вказівок, наданих слідчим у провадженнях; уміння працювати в команді, здатність співпрацювати з іншими правоохоронними відомствами, а також здатність приймати рішення.
Світлана: Також важливо, щоб прокурори мали право оскаржувати кінцеві рішення у процесі оцінювання їх діяльності, а також право подавати самооцінку своєї діяльності для розгляду.
Як часто слід проводити оцінювання?
Ґатіс: Якість оцінювання має набагато більше значення, ніж те, як часто воно проводиться. Якщо все робити правильно, оцінювання вимагає багато часу та ресурсів. У Латвії оцінювання проводиться один раз на п’ять років, у Фінляндії — раз на рік, а у Франції прокурори оцінюються кожні два роки. Ми рекомендуємо Україні розпочати з п’ятирічного циклу. У порівнянні з іншими європейськими країнами в Україні велика кількість прокурорів.
Що сьогодні заважає запровадити ефективну систему оцінювання діяльності?
Світлана: Часто труднощі зумовлені проблемами більш широкого характеру в органах прокуратури. Прокурори як процесуальні керівники в середньому працюють з навантаженням у 200-250 проваджень на місяць, але іноді трапляється, що ця кількість вдвічі, а то й втричі вища. Наразі в Україні відсутня процедура зупинення досудового розслідування за відсутності встановлення підозрюваного, а це означає, що кількість порушених проваджень постійно зростає. Вкрай складно оцінити якість та ефективність діяльності прокурорів, коли в них велика кількість порушених проваджень, незакінчених досудових розслідувань.
Інший виклик — відсутність електронної системи управління кримінальними провадженнями, яка б надала можливість відбору проваджень у випадковому порядку та їх подальшої оцінки не заважаючи процесу розслідування.
Ґатіс: Органи прокурорського самоврядування були засновані задля забезпечення незалежності прокурорів, серед інших завдань. Досі залишається незрозумілим, наприклад, яку саме роль відіграватиме новостворена Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів у сфері індивідуального оцінювання діяльності прокурорів. У її складі працюють лише 11 членів, які самостійно не впораються з таким важким завданням. Для його успішного виконання потрібна тісна співпраця різних зацікавлених учасників.
Розкажіть трохи про проект у Харківській, Львівській та Одеській областях.
Ґатіс: Три спільні робочі групи, створені КМЄС та регіональними прокуратурами, функціонують у виді пілотного проекту. До кінця року ми плануємо розробити рекомендації щодо системи оцінювання діяльності. Після того як Венеціанська комісія прокоментує їх, вони будуть представлені нашим українським партнерам у формі рекомендованого законопроекту.
Скажете щось на завершення?
Ґатіс: Єдине, що можу сказати, — цей процес буде довгим. І в Латвії, і в Литві на створення систем оцінювання діяльності прокурорів пішло близько трьох років. А Україна не просто значно більша країна: перед нею стоїть ще й набагато більше викликів — як зовнішніх, так і внутрішніх.
