Судочинство: коли жінки мають слово

Серпень 17, 2015

Пані Наталя Деркач вочевидь не робить акцент на цьому питанні, як на гендерному. Справа в тому, що вона є Главою Апеляційного суду в Дніпропетровській області. Її заступник теж жінка. Керівник апарату — жінка, прес-офіцер — також. І більшість суддів (66 з 97) теж жінки. Тим не менш, вона, спираючись на результати опитування, цитує: «Більшість місцевих жителів воліють, щоб їх справа розглядалася суддею — жінкою».

Ніхто не намагається дискутувати з цього приводу, але нетрадиційна домінація жінок обласного суду є його відмінною рисою. “Рука жінки відчувається повсюди”, — підкреслює співробітник відділу регіональних зв’язків КМЄС Міхай Барбуту.  До чого ми йдемо — це ефективне програмне забезпечення з готовою до використання інформацією для громадян, організаційні нововведення, які мають зробити структуру дружньою до співробітників і відвідувачів, система, де дотримуються всі основні права підсудних, акцент на міжнародних тренінгах та співробітництві: починаючи з прикладу Європейського суду в Страсбурзі — вражає статистика — не менше 25 випадків на одного суддю в місяць, це найвище судове навантаження, яке мало  в Україні. І “без затримок”, запевняє пані Деркач.

Хоча Головний суд Дніпропетровська неідеальний. Треба більше кваліфікованого персоналу, зарплати не є адекватними, щоб мотивувати фахівців для таких обовязків (і немає ніякої громадської допомоги для тих, хто приєднується до команди з інших частин України). За словами пані Деркач, система захисту є слабкою, як щодо суддів, так і щодо свідків. Найбільш страшними з точки зору евростандартів є камери утримання, що знаходяться у  підвальних приміщеннях, огидно вузькі, без проникнення зовнішнього повітря і світла.

Тим не менш, відкритість пані Деркач, яка відверто говорить з радниками Консультативної місії про недоліки і недопрацьовані питання, має велике значення. 

Із поглядом у перспективний розвиток відношень пані Деркач презентувала представникам КМЄС в якості подарунка Булаву. Це виготовлена вручну традиційна українська зброя, що символізує владу. Слово «влада» — чоловічого роду в більшості європейських мов, але сильні руки цього слова, як правило, жінки.