«Спочатку ми сприймали це як хіппі службу. Але воно працює». – Інтерв’ю про використання переговорів при охороні правопорядку з радниками КМЄС Майклом Локке та Некулаєм Опреа

Грудень 12, 2016

Застосування переговорів при охороні правопорядку – відносно новий підхід в забезпеченні правопорядку під час демонстрацій та масових заходів, який уже демонструє свою ефективність в країнах ЄС. Після успішного пілотного проекту в червні 2016 р. в Києві, КМЄС спільно з Чеською Національною Поліцією організували тренінги на цю тему для співробітників НПУ.

Перший тренінг пройшов у Харкові 8-11 листопада 2016 р., а другий чотириденний курс завершився 9 грудня у Львові. В найближчі місяці подібні тренінги планується провести в Дніпрі, Хмельницькому та Одесі, а завершиться все тренінгом за моделлю «навчання тренерів» на початку 2017 р. в Києві.

У цьому інтерв’ю радники КМЄС з охорони громадського порядку Майкл Локке з Данії та Некулай Опреа з Румунії пояснюють принципи, що лежать в основі використання переговорів при забезпеченні громадського порядку, доцільність цієї методики в Україні та діляться реакцією своїх колег, коли ця методика запроваджувалась в їхніх країнах.

Некулай Опреа та  Майкл Локке,  радники КМЄС з охорони громадського порядку

Як би ви пояснили використання переговорів при забезпеченні громадського порядку особам не з поліції?


Некулай: Переговори – це один з інструментів, який співробітники поліції можуть використовувати, щоб забезпечити мирний перебіг масових заходів – демонстрацій, футбольних матчів або інших заходів, де існує загроза насильства. У будь-якій демократичній державі поліція зобов’язана забезпечувати порядок під час масових зібрань. І фахівці з переговорів покликані підтримувати контакт із людьми в натовпі, щоб усі розуміли свої права та обов’язки, і учасники були захищеними. Через діалог з учасниками масових заходів офіцери поліції можуть сприяти деескалації насильства та не допустити до конфронтації.

Майкл: поліцейські-переговорники допомагають розробити правила, на які всі можуть погодитись. Якщо, наприклад, у натовпі щось трапляється (хтось кинув пляшку тощо), поліцейські-переговорники можуть підтримувати контакт з організаторами заходу на предмет того, чи це одиничний випадок чи початок чогось серйознішого. Якщо це щось серйозніше, можна викликати на допомогу спецпідрозділ. Однак завжди існує загроза того, що присутність спецпідрозділу може привести і до ескалації ситуації. Саме тому спецпідрозділи слід застосовувати виключно за крайньої необхідності. Ми називаємо це «градуйованим підходом». Діалог – це перший елемент «градуйованого підходу», а інші запобіжні заходи використовуються як резервні.

Як переговори в забезпеченні громадського порядку еволюціонували в країнах ЄС?

Майкл: Це метод, який еволюціонував в останні десять років. Першими його запровадили Німеччина та Швеція, згодом – Чехія. Зараз цей інструмент застосовується по всій Європі. Звичайно, формат різниться в різних країнах, але базовий принцип полягає в тому, що групи співробітників поліції (по двоє – троє), знаходячись безпосередньо в натовпі, намагаються відчути його настрої, погасити напруження та розв’язувати неважкі порушення. Потрібно проникнути в свідомість мітингаря чи футбольного фаната; більшість прагнуть мирно висловлювати свою політичну позицію або насолоджуватись футбольним матчем. Зазвичай, насильства прагне меншість. Якщо народ вірить, що поліція поруч, щоб забезпечити мирний перебіг зібрання, часто вони самі намагатимуться контролювати жорстоку поведінку своєї групи. Набагато важче розпалювати насильство, якщо знати особу в уніформі та поговорити з нею.

Некулай: Існує уявлення, що присутність великої кількості співробітників поліції в повному обмундируванні від самого початку масового зібрання може призвести до ескалації ситуації та агресії. Встановлення взаємної довіри між поліцією та учасниками масового зібрання займає час; змінити все в одну мить неможливо. Згодом, однак, принцип, який ми пропагуємо, допомагає громадськості зрозуміти, що поліція – це не «громили» зі щитами та кийками, а люди, завдання яких забезпечувати мирний перебіг масових заходів.

Як реагували на запровадження інструменту переговорів в забезпеченні громадського порядку ваші колеги вдома?

Майкл: Перед тим, як запроваджувати, його багато хто взагалі не бачив підстав щось змінювати. У нас існувала певна система, ми вважали, що все досить добре працює, тож багато колег не розуміли, для чого щось змінювати. Використання переговорів в забезпеченні громадського порядку вважалось «хіппі службою». Пригадую казали, що це може спрацювати в Німеччині, але точно не у нас. Як не дивно, схожа реакція була і тут, в Україні! Але ми бачили, що все працює, тож і ставлення до цього змінювалось.

Чому, на вашу думку, цей інструмент є важливим для України?

Некулай: Під час кожного масового зібрання його учасників зустрічають шеренги поліції зі щитами та в касках. На будь-якому зібранні потенційно може виникнути насильство, і помилково вважати, що запровадивши принцип переговорів для забезпечення громадського порядку, можна буде повністю позбутися підрозділів спецпризначення. Звичайно, повинен бути резерв. Ми усвідомлюємо, що цей метод може не завжди працювати. Але неправильно розпочинати, створюючи умови для конфронтації. Слід також пам’ятати, що виставляючи тисячі співробітників поліції перед демонстрантами, ви забираєте їх від виконання інших обов’язків. Прийняття підходу, який ми пропонуємо, — важливий крок на шляху до зміни ментальності поліції та населення, щоб служіння та захист населення стали справді головним завданням поліції. Національна поліція України працює над зміною іміджу поліції, покращуючи роботу поліції, змінюючи ставлення як поліції, так і населення. Наш досвід підказує, що використання переговорів для забезпечення громадського порядку під час масових заходів є надзвичайно важливим аспектом.

Якою була реакція учасників ваших тренінгів в Україні?

Майкл: Як я вже казав, поліція має певного роду інституційну пам’ять. У Данії, зокрема, мої колеги звикли до одного і на початку були не зовсім відкритими для змін. В Україні ж поліцейські проходили навчання за радянською методикою, що полягала в захисті осіб при владі, а не звичайних громадян. Але приємно після тренінгу отримувати позитивні відгуки, зокрема, коли учасники кажуть, що, незважаючи на скептицизм на початку, цей підхід справді може спрацювати. Наші колеги з Поліції Чеської Республіки намагаються робити акцент на практичних навичках, у тому числі використовуючи відео-камеру, щоб після практичних вправ можна було показати учасникам, що вони роблять правильно, а що ні.

Яким має бути добрий поліцейський-переговорник?

Некулай: Він повинен мати добрі комунікаційні навички та поважати культуру та традиції інших. Він обов’язково має мати гнучкість. Не завжди є одне просте рішення проблеми, тож потрібно вміти швидко реагувати на зміну обставин під час масових заходів. Немає гарантії, що переговори для забезпечення громадського порядку працюватимуть завжди, тож слід вміти підлаштовувати свій підхід. А ще він повинен бути терплячим!