Реформа поліції? Що думають поліцейські з регіонів

Серпень 28, 2015

«4500 Dvd дисків, 500 карт пам’яті». Високопосадовцям з кримінальної поліції Харкова не потрібно багато часу, щоб відверто поділитися з нами (на умовах анонімності) їхні найбільш актуальні і прості потреби, просто цитуючи минулорічну оцінку регіону. Поліцейські кажуть, що, наскільки відомо, розраховувати на більше – не варто. “Більше персоналу, патрульних машин, ноутбуків, інших технічних засобів для негласних слідчих дій”, – базові засоби для адекватного виконання їхніх обов’язків. 

Вони з гідністю трималися, уникаючи розмов про їхню заробітну плату, але прихована проблема існує. Та якщо правоохоронці заробляють за місяць стільки, скільки іноземний турист витрачає в Україні за один день, то проблема існує. 

І, якщо з такою сумою вони не в змозі заправити їхні патрульні машини, то проблема не лише індивідуальна, але й професійна.  «Низькі зарплати живлять корупцію», – неодноразово попереджав Голова КМЄС Калман Міжей. Інші правоохоронні органи підтверджують такі труднощі. «Ми досі маємо працювати на папері», – визнає харківська міліція. Старий-добрий папір, це, звичайно, чарівно, але знову ж таки – це проблема професійної діяльності. 

Уся щира (і довша) розмова щодо основних потреб виникає з аналізу нещодавньої реформи поліції. Серед поліцейських в областях немає опозиції реформі. Нещодавнє опитування показує, що 82% харків’ян підтримують цей процес, а серед співробітників правоохоронних органів ця частка складає 91%. Тож, жодних скарг щодо цього, вони дійсно підтримують зміни.  

Виклик тут швидше в імплементації, через величезні прогалини у комунікації. Ніхто, здається, не був належним чином про це поінформований, навіть після того, як питали колег із Києва. На запитання щодо їхнього бажання пройти якість тренінги для покращення  продуктивності їхньої організації, поліцейські реагують щонайменше двома відповідями. «У невеличкому відділенні міліції, якщо хтось залишає свою щоденну роботу заради якогось тренінгу, то відділення має закритися через брак персоналу», – перша відповідь. Наступна безпосередньо стосується реформи: «Якщо хтось скаже нам що робити, це і буде «тренінгом», який ми потребуємо».