КМЄС на Волині: охоронці нічийних земель

Серпень 20, 2015

Теплий прийом та тверда рішучість працювати разом — це один з результатів візиту КМЄС до Луцького прикордонного загону.

Прикордонники луцького загону утримують першу лінію Північно-західного кордону (багато співробітників також працювали у східних регіонах), але насправді тут проходить потрійний кордон. У цьому регіоні Україна поділяє невелику частину кордону (декілька кілометрів) з ЄС (Польща) і далі на північ з Білорусією.

Остання простягається більше ніж на 600 кілометрів враховуючи лише Волинську область. Це нерегулярна лінія, що була накреслена не тільки в довжину, але і в глибину. Існує буферна зона, свого роду «нічийних земель» між контрольно-пропускними пунктами двох країн, яка сягає 11 кілометрів. Ці землі — є спірним питанням, що ускладнює роботу прикордонників обох країн. Це забута проблема, але вона має бути врегульована шляхом обговорень.

Ця аномалія свідчить про більш глобальну проблему прикордонного співробітництва з Білорусією. Співпраця з польською владою значно ефективніша, починаючи від позитивного обміну інформацією та подальшими можливостями співробітництва. Фелікс Гаутч, керівник делегації КМЄС у Луцьку, розповів про найкращі європейські практики управління прикордонними пунктами на прикладі потрійного кордону між Австрією, Італією та Словенією.

«Знаходитися в безпосередній географічній близькості один до одного це, безумовно, перевага. Співпраця має бути індивідуальною та не лише у вигляді обміну документами», — сказав він.

Можливості співпраці з Місією по цих питаннях є значними, і прикордонники Волині готові до спільної роботи. До речі, нагорі міської зали засідання знаходяться три годинника, що показують Київський, Варшавський та Мінський час. Усі три циферблати йдуть в одному ритмі та показують однаковий час.