Правосуддя для всіх: КМЄС підтримує розслідування міжнародних злочинів проти представників ЛГБТІК-спільноти
Листопад 06, 2026
Кожна людина, яка постраждала від міжнародного злочину, має право на правосуддя. Водночас для деяких постраждалих звернення по справедливість може супроводжуватися ще одним страхом — зіткнутися з дискримінацією через те, ким вони є або ким їх сприймають інші. Для представників ЛГБТІК-спільноти, які постраждали внаслідок війни Росії проти України, цей страх може стати додатковою перешкодою для повідомлення про злочин і відкритої розповіді про пережите.
Організація Об’єднаних Націй та українські організації громадянського суспільства задокументували ймовірні злочини, скоєні російськими військовослужбовцями проти людей через їхню фактичну або приписувану сексуальну орієнтацію чи ґендерну ідентичність. Йдеться, зокрема, про катування, сексуальне насильство, незаконне позбавлення волі та інші серйозні порушення.
Українські прокурори вже розслідують такі справи. Водночас довести, що злочин мав дискримінаційний мотив, і зібрати достатні для суду докази може бути особливо складно.
Щоб підтримати українські органи влади у цій роботі, 29 жовтня Консультативна місія ЄС (КМЄС) в Україні організувала в Києві круглий стіл за участі прокурорів, слідчих, представників Офісу Омбудсмана, організацій громадянського суспільства та міжнародних експертів.
Відкриваючи захід, керівник компоненту КМЄС з питань міжнародних злочинів наголосив на важливості того, щоб досвід кожного постраждалого був належно врахований. Він також підкреслив, що тісніша взаємодія між правоохоронними органами та громадянським суспільством допомагає долати бар’єри у повідомленні про злочини, покращувати якість розслідувань і забезпечувати доступ до правосуддя.
Одне з ключових питань дискусії полягало в тому, як слідчим розпізнати випадки, коли фактична або приписувана сексуальна орієнтація, ґендерна ідентичність, ґендерне самовираження чи статеві ознаки людини могли вплинути на вибір жертви або характер злочину. Важливо, щоб цей аспект не залишався поза увагою під час розслідування.
Саме тут особливого значення набуває співпраця з громадянським суспільством. Організації, які безпосередньо працюють із постраждалими спільнотами, нерідко першими чують свідчення людей, які пережили насильство. Їхній досвід документування порушень і розуміння потреб постраждалих може допомогти слідчим виявляти потенційні справи та зберігати важливу інформацію.
Водночас перетворення цієї інформації на докази потребує довіри, чіткої комунікації та належних гарантій безпеки й конфіденційності для постраждалих.
Під час круглого столу учасники обговорили, як посилити таку співпрацю завдяки чіткішим механізмам передачі інформації про потенційні справи та кращій взаємодії між правоохоронними органами й громадянським суспільством.
Окремо проаналізували досвід розслідування злочинів на ґрунті ненависті в Україні, де виявлення упередженого ставлення та встановлення дискримінаційного мотиву вже є важливою частиною слідчої практики.
Не менш важливим є розуміння ширшого контексту, в якому можуть вчинятися такі злочини. Офіційна риторика Росії про так звані «традиційні цінності», зокрема гомофобні та трансфобні наративи, може мати значення під час встановлення дискримінаційного мотиву. Водночас будь-який зв’язок між такою риторикою та конкретним злочином має ґрунтуватися на доказах, а не на припущеннях.
Тому слідчим важливо аналізувати не лише сам факт насильства, а й обставини, за яких воно сталося, та причини, через які конкретна людина могла стати мішенню.
«Встановити, що саме сталося, – лише частина розслідування. Нам також потрібно зрозуміти, чому саме ця людина стала мішенню», – зазначила Полін Брош, старша радниця КМЄС з питань розслідування сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.
«Докази дискримінаційного мотиву можуть мати вирішальне значення для розуміння характеру злочину. А коли постраждалі бояться звертатися до державних органів, співпраця з громадянським суспільством може визначити, чи залишиться злочин прихованим, чи людина все ж буде почута».
Для роботи з такими справами слідчим і прокурорам також потрібні чіткі рекомендації та відповідна професійна підготовка. Круглий стіл дав можливість проаналізувати наявні ініціативи, виявити прогалини та обговорити, як ефективніше використовувати вже накопичений досвід, не дублюючи зусиль.
Для КМЄС підтримка притягнення до відповідальності за міжнародні злочини означає не лише посилення спроможності українських слідчих і прокурорів, а й захист прав постраждалих.
Кожна людина, яка пережила міжнародний злочин, заслуговує на те, щоб її почули. І жодна важлива обставина злочину не повинна залишатися поза увагою.
