У час криз обмеження свобод «повинне бути тимчасовим та пропорційним»

Травень 06, 2020

Вчора радник з питань верховенства права представництва Консультативної місії ЄС (КМЄС) в Харкові Саер Аммар завершив триденний онлайн семінар з дотримання прав людини у правоохоронних органах. По іншу сторону монітора за семінаром спостерігали та ставили свої питання більше 40 курсантів та студентів Харківського національного університету внутрішніх справ, а також студенти з Сум та Кременчука.

Якими є стандарти та практики дотримання прав людини в українській поліції? Як поліція може забезпечувати дотримання основоположних прав людини в своїй щоденній роботі? А як щодо дотримання прав людини в період криз, на зразок пандемії COVID-19, яку ми переживаємо сьогодні?

Минулого тижня пан Аммар провів з викладачами та студентами Харкова вступну телеконференцію на згадану тему, що стала своєрідним продовженням лекцій, що пройшли в університеті перед запровадженням карантину. «В надзвичайних ситуаціях (як-то пандемія, стихійне лихо, війна тощо), держава може обмежувати деякі базові права та свободи громадян, зокрема: свободу волевиявлення, право на приватність, свободу зібрань чи пересувань, – зазначив Саер. – Встановлювати такі обмеження прав людини дозволяються, але вони повинні бути тимчасовими, пропорційними та недискримінаційними. Зокрема, заборона на подорожі та обмеження свободи пересування не можуть бути дискримінаційними; вони повинні бути тимчасовими та пропорційними».

Оскільки Україна підписала та ратифікувала кілька документів з прав людини, зокрема Європейську конвенцію з прав людини (ЄКПЛ), українські правоохоронці зобов’язані дотримуватись та захищати права людини в щоденній діяльності. Саме тому співробітники поліції повинні бути добре обізнаними з дотримання прав людини на всіх етапах своєї роботи: під час ведення слідства (презумпція невинуватості), проведення арештів (згідно з законом), затримань (обмеження позбавлення волі під час досудового розслідування), а також, звичайно, щодо застосування сили та зброї.

На будь-яке порушення прав людини може бути подано скаргу до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі (Франція). «Навіть під час кризових ситуацій є права, які держава не може обмежувати або порушувати, – підкреслив Саер Аммар. – Мова про право на життя, на недопущення тортур та іншого негуманного ставлення чи покарання, а також право не бути в рабстві. Це – абсолютні права».