Гібридні загрози та демократичне врядування: у Львові обговорили стійкість до гібридної війни
Червень 16, 2026
Чи повинен уряд тимчасово блокувати соціальні мережі під час виборів, якщо виявить масштабну кампанію іноземного впливу, що використовує інструменти штучного інтелекту? Чи має держава збирати дані про етнічну та релігійну належність громадян, щоб ефективніше виявляти вразливі групи та захищати їх від цілеспрямованих кампаній мікротаргетингу з боку іноземних акторів? Або ж чи слід надати поліції повноваження забороняти протести, організовані маргіналізованими групами, якщо розвідка вказує на наміри іноземних агентів проникнути до них та спровокувати насильство?
Ці та інші дилеми обговорювали минулого тижня учасники семінару «Гібридна війна як стратегічна загроза демократичному прийняттю рішень», організованого Регіональним представництвом КМЄС у Львові спільно зі Шведською академією Фольке Бернадотта.
«Гібридні загрози є багатогранними та використовують широкий спектр інструментів, здатних підірвати демократичні інститути, вплинути на соціальну стабільність, поставити під сумнів процеси ухвалення рішень і послабити довіру громадськості. Саме тому Місія підтримує українських партнерів у зміцненні стійкості, підвищенні готовності та розвитку спроможності виявляти, запобігати й реагувати на гібридні загрози», – заначив Аймар Косс, старший радник КМЄС з питань кордонів та інтегрованого управління кордонами.
Захід був присвячений моделі Comprehensive Resilience Ecosystem (CORE) – системному підходу до аналізу демократичного суспільства як цілісної екосистеми. Модель використовується для вивчення та протидії гібридним загрозам, спрямованим на підрив демократичних процесів, вплив на ухвалення рішень і створення каскадного ефекту в різних інституціях та суспільстві загалом.
Сесії проводили експертки Академії Фольке Бернадотта – Філіппа Альмлунд, фахівчиня з питань гібридних загроз, та Емма Мілзен, координаторка з питань гібридних загроз. Під час презентацій вони наголосили, що гібридна війна є прямою атакою на демократичні процеси та інституційну стійкість. Водночас ефективне реагування на такі загрози із збереженням верховенства права та суспільної довіри потребує широкої міжвідомчої координації та постійного діалогу між різними секторами.
Учасники семінару – представники правоохоронних органів, судової влади, інституцій сектору верховенства права, а також закладів освіти Міністерства внутрішніх справ і Державної служби України з надзвичайних ситуацій – обговорили гібридні загрози, з якими стикаються у своїй професійній діяльності, визначили наявні вразливості та розглянули можливі заходи реагування.
«У процесі аналізу та протидії гібридним загрозам формується модель ризиків потенційних атак з боку агресора. Робота через призму такої моделі дає змогу діяти проактивно та сприяє захисту критичної інфраструктури від дезінформації, кібератак і диверсій», – прокоментував учасник семінару Олексій Колесник, начальник управління кримінального аналізу ГУНП у Львівській області.
Семінар також відображає актуальні потреби українських партнерів у час, коли гібридні загрози стають дедалі важливішим елементом російської агресії проти України. Після проведення стратегічного аналізу держави-члени ЄС розширили мандат КМЄС в Україні рішенням Ради Європейського Союзу. Оновлений мандат дозволяє Місії підтримувати Україну у зміцненні спроможностей для протидії гібридним загрозам, зокрема загрозам критичній інфраструктурі, ризикам у сфері кібербезпеки, іноземним інформаційним маніпуляціям та втручанню, а також спробам Росії вербувати вразливі групи населення для здійснення підривної діяльності та терористичних актів.
