Постраждалі — передусім: КМЄС підтримує зусилля України щодо захисту жертв і постраждалих від СНПК та інших міжнародних злочинів

Травень 16, 2025

Вони розповідають історії, яких ніхто не повинен був би переживати. Історії про тортури, сексуальне насильство, глибокі особисті втрати. І коли вони знаходять у собі сили говорити, система правосуддя України має бути готовою — не лише притягнути винних до відповідальності, а й захистити постраждалих.

Однак для багатьох жертв і постраждалих від воєнних злочинів шлях до правосуддя сповнений ризиків. Переказ пережитого може стати повторною травмою. Судові процедури, медичні огляди, навіть спілкування зі слідчими — усе це може ненавмисно завдати нового болю.

Розуміючи це, Консультативна місія Європейського Союзу (КМЄС) в Україні активізувала підтримку національних інституцій, щоб потерпілі не лише були почуті, але й мали повагу, захист та гідне ставленням на кожному етапі процесу правосуддя. У період із кінця квітня до початку травня КМЄС ініціювала низку скоординованих заходів — об’єднуючи інституції, громадянське суспільство й міжнародних партнерів, щоб усунути прогалини в системі захисту та впроваджувати підхід, орієнтований на інтереси постраждалих.

Система на межі можливостей

Потерпілі та постраждалі від воєнних злочинів в Україні все ще стикаються з фрагментарною підтримкою, інституційною напругою та ризиками повторної травматизації — викликами, які потребують скоординованих, загальносистемних відповідей.

Щоб відновити цю координацію, 25 квітня КМЄС провела очну зустріч експертної групи з питань постраждалих від СНПК. Група, до складу якої входять представники правоохоронних органів, державних установ, громадянського суспільства та міжнародних організацій, зібралася, щоб оцінити стан підтримки постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), та виявити правові та інституційні прогалини.

Висновок був однозначним: фахівці віддані справі, але ресурси обмежені. Представники правоохоронних органів повідомили, що в прифронтових регіонах бракує кадрів, фіксуються випадки виснаження й навіть втрат серед персоналу. Потреба в процедурах, орієнтованих на травму і чутливих до гендерних аспектів, зростає — але реалізувати їх складно без стабільної підтримки.

Під час обговорення учасники повідомили, що нині 172 особи, постраждалі від СНПК, отримують допомогу, але лише чотири кваліфіковані спеціалісти працюють по всій країні. Представники громадськості закликали парламентарів перетворити добрі наміри на дієві правові гарантії.

Ключовим результатом зустрічі стала пропозиція створити спеціальну робочу групу з питань правової реформи. КМЄС запропонувала долучитися до неї та поділитися своєю юридичною експертизою.

Імпульс до змін

Щоб зберегти динаміку й розширити коло учасників, КМЄС 6 травня організувала національну конференцію у співпраці з Офісом Генерального прокурора та Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем». Захід під назвою «Захист постраждалих від СНПК від вторинної та повторної віктимізації у кримінальному процесі» поставив досвід постраждалих у центр обговорення.

Кілька постраждалих поділилися тим, як процедури правосуддя поглиблювали їхню травму — від медичних оглядів у приміщеннях, схожих на камери, до спроб змусити відтворювати сцени утримання, а також через загрозу розголошення їхніх даних під час розслідування. Старша радниця КМЄС Полін Брош підкреслила: їхні свідчення чітко показують — система має робити більше для захисту тих, хто вже постраждав.

Від законодавців до прокурорів — усі погодилися: чинний підхід потребує перегляду. Старший радник КМЄС Ола Кварнстром зазначив, що в країнах ЄС заохочується обмеження розголошення персональних даних постраждалих, і Україна також має зміцнити свою нормативну базу в цьому напрямі. «Правосуддя не має завдавати нової шкоди», — наголосив він.

Учасники обговорили шляхи внесення змін до законодавства, зокрема згадали про вже поданий до Верховної Ради відповідний законопроєкт.

Теза щодо важливості побудови системи правосуддя, орієнтованого на постраждалих, пролунала ще виразніше під час міжнародної конференції «United for Justice. United for Survivors», що відбулася 7 травня в Києві. Захід, організований Офісом Генерального прокурора України спільно з урядом Нідерландів, об’єднав українських і міжнародних учасників для зміцнення співпраці у розслідуванні воєнних злочинів та підвищення стандартів захисту потерпілих. КМЄС долучилася до обговорення, підкресливши актуальність правових стандартів ЄС — зокрема Директиви про права потерпілих — як орієнтиру для реформ, що нині тривають в Україні.

Інвестиція в тих, хто працює на передовій

Перетворення цих дискусій на практичні зміни на місцях стало головною метою фінального заходу цієї серії. 8–9 травня КМЄС провела спеціалізований тренінг для всього колективу Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків, об’єднавши колег з Києва та дев’яти регіональних прокуратур. Тренінг надав унікальну можливість для учасників з усієї країни зустрітися особисто, зміцнити взаємодію, обмінятися практиками та вдосконалити навички роботи з постраждалими.

Навчання було зосереджене на підходах до спілкування з урахуванням травматичного досвіду, стандартах ЄС щодо прав потерпілих і механізмах відшкодування. Сесії мали практичний, інтерактивний характер і були тісно пов’язані з щоденними викликами, які постають перед працівниками.

Центр, створений у 2023 році, сьогодні працює в дев’яти регіонах. Завдяки постійній підтримці КМЄС він поступово стає провідним прикладом практики правосуддя, орієнтованої на потреби постраждалих, в Україні.

Шлях уперед

Не існує швидких рішень, щоб зцілити травми, спричинені воєнними злочинами. Але є чіткий напрям: гарантувати, що постраждалі, звертаючись по справедливість, не переживають нової травми — що їх зустрічають із турботою, а не з недовірою. Із професійністю, а не байдужістю.

Координуючи зусилля, надаючи правову експертизу та цільову інституційну підтримку, КМЄС допомагає Україні здійснити цей перехід. У партнерстві з державними органами, громадянським суспільством і міжнародною спільнотою.

Адже правосуддя — це не лише про вироки. Це також про повернення гідності тим, хто постраждав. І про те, щоб вони більше ніколи не залишалися сам на сам із системою.