Воєнний злочин терору та незаконні напади на цивільне населення: обмін найкращими практиками з українськими прокурорами та слідчими
Лютий 26, 2026
Артилерійські обстріли та атаки безпілотниками по житлових районах — це не лише акти руйнування. У багатьох випадках їхньою метою є залякування цивільного населення. Доведення такого спеціального наміру в суді потребує точності, злагодженої взаємодії та чіткої правової стратегії.
Минулого тижня Консультативна місія Європейського Союзу (КМЄС) в Україні зібрала прокурорів і слідчих на триденний семінар щодо підготовки справ щодо воєнного злочину терору та незаконних нападів на цивільне населення. Основна увага була зосереджена на тому, як ефективно здійснювати досудове розслідування, вибудовувати правову позицію та підтримувати публічне обвинувачення у справах, пов’язаних з обстрілами, щоб домагатися обгрунтованих обвинувальних вироків.
У семінарі взяли участь представники Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур та Служби безпеки України з регіонів, що зазнають інтенсивних атак, зокрема Херсонської, Запорізької, Донецької, Харківської та Сумської областей та інших. Багато з них безпосередньо здійснюють процесуальне керівництво або проводять розслідування у кримінальних провадженнях щодо прицільних ударів по цивільному населенню, у тому числі із застосуванням FPV-дронів.
Під час семінару учасники детально опрацювали ключові елементи побудови кримінальних проваджень разом із міжнародними експертами, зокрема консультанткою, яка має досвід роботи в Міжнародному кримінальному трибуналі щодо колишньої Югославії (ICTY), представниками Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні та аналітиками Європолу, а також українськими правниками з Truth Hounds і військовими експертами Міжвідомчої робочої групи. Під час обговорень зосередилися на тому, як довести спеціальний намір поширити терор серед цивільного населення, як правильно кваліфікувати акти та погрози насильством відповідно до норм міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права, а також як долати доказові й процесуальні труднощі під час розгляду справ у національних судах України.
«Посилення інституційної спроможності національних акторів у сфері правосуддя є постійним фокусом уваги як Truth Hounds. — зазначила Зера Козлієва, Юридична Директорка Truth Hounds, яка виступила тренеркою під час семінару. — Ми дуже раді доєднатися до зусиль партнерів на цьому напрямі, особливо в контексті розслідування такої категорії справ, яка стосується атак із застосуванням дронів малої дальності, у тому числі тих, що спрямовані на поширення терору серед цивільного населення. Це один із прикладів того, що злочини збройних сил РФ усе частіше носять системний характер і потребують рішучих дій з недопущення безкарності та забезпечення відповідальності за їх вчинення».
У межах заходу учасники також були ознайомлені з мандатом та інструментами підтримки проєкту Європолу з аналізу основних міжнародних злочинів (AP-CIC), що відкриває додаткові можливості для аналітичної взаємодії в межах розслідування міжнародних злочинів в Україні.
Для багатьох учасників особливу цінність мала практична спрямованість навчання. «Програма тренінгу справила враження ґрунтовного та практично орієнтованого інтенсиву, що поєднує глибоку теоретичну базу з опрацюванням реальних кейсів, практики міжнародних трибуналів і використанням сучасних інструментів, таких як OSINT. Особливо цінним був обмін досвідом міжнародних експертів із Консультативної місії ЄС, Європолу та спеціалістів-практиків Truth Hounds, які піднімали питання щодо доказування та наміру злочину, що, своєю чергою, забезпечить прокурорам і слідчим комплексний підхід до розслідування складних воєнних злочинів», — наголосив Олександр Кухарук, прокурор Офісу Генерального прокурора, який взяв участь у семінарі.
Семінар також став платформою для обміну досвідом і практичними напрацюваннями між прокурорами та слідчими. Учасники обговорили спільні виклики, зіставили підходи та проаналізували, як подібні кримінальні провадження розслідуються в різних регіонах. Такий професійний діалог сприяв напрацюванню узгоджених підходів до правової кваліфікації актів терору та незаконних нападів на цивільне населення.
«Успішне розслідування та підтримання обвинувачення у таких справах потребує сталої стратегії розслідування, належної та достатньої доказової бази, зосередженої на ключових обставинах, а також переконливих доказів умислу. Використання найкращих міжнародних практик і досвіду посилює не лише розгляд окремих справ, але й загальні зусилля з притягнення до відповідальності», — зазначила Неллі Карікко, старша радниця КМЄС з питань переслідування міжнародних злочинів.
Коли будинок зазнає руйнувань або родина змушена залишити домівку після обстрілу, притягнення винних до відповідальності не відбувається миттєво. Воно формується поступово — через належний збір доказів, чітку правову кваліфікацію та злагоджену взаємодію між інституціями. Проведення таких семінарів є частиною системної підтримки українських партнерів з боку КМЄС, спрямованої на зміцнення спроможності держави забезпечувати невідворотність відповідальності за ці злочини.
