Українські депутати за підтримки КМЄС вивчають екологічні проблеми, пов’язані з розвитком вітроенергетики в Закарпатті
Листопад 13, 2025
Оскільки Україна пришвидшує перехід на відновлювані джерела енергії, все більш актуальним стає питання: як розширити використання зеленої енергії, не завдаючи шкоди унікальній природній спадщині країни. Це стало центральною темою нещодавнього візиту до Закарпаття членів комітетів Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу, екологічної політики та природокористування, а також правоохоронної діяльності. За підтримки Консультативної місії Європейського Союзу (КМЄС) в Україні візит був присвячений питанням законності будівництва вітрових електростанцій в екологічно чутливих районах Карпат та запобіганню потенційним злочинам у цій сфері.
Парламентська делегація зустрілася з представниками місцевої влади, адміністрацій національних парків, екологічних інспекторів та громадянського суспільства, щоб з перших вуст дізнатися про взаємодію існуючих вітроенергетичних проєктів із заповідними зонами. Місія мала на меті заохотити до прийняття обґрунтованих, прозорих рішень та посилити співпрацю між державними інституціями, громадами, екологічними експертами та правоохоронними органами.
Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС, підкреслила довгострокову цінність допомоги КМЄС: «Підтримка, яку надає КМЄС, є для нас дуже важливою. Протягом всіх років співпраці Місія допомогла організувати численні виїзні засідання нашого Комітету за участю представників інших комітетів, урядовців та громадськості. Зокрема, за допомогою КМЄС ми відвідали кордони України з усіма сусідніми державами (крім Росії та Білорусі), працюючи над вдосконаленням інтегрованого управління кордонами. Нині КМЄС допомагає нам дотримуватися екологічного законодавства в рамках європейської інтеграції, зокрема в Карпатах, і ми дуже вдячні Місії за її підтримку та залученість».
У ході візиту експерти громадянського суспільства з організації «Лісові ініціативи та суспільство» (ForestCom) представили свої останні спостереження за результатами інспекцій у громаді Нижні Ворота та на горі Руна. Вони підняли питання про те, що кілька вітрових турбін було встановлено безпосередньо в межах або вздовж кордонів «Смарагдової мережі» та в безпосередній близькості від Національного природного парку «Бойківщина» – місце, яке вони вважають незаконним через потенційну шкоду для біорізноманіття. Як зазначив експерт ГО “Лісові ініціативи і суспільство” Василь Гаврилюк, турбіни, розташовані лише за 30–40 метрів від природоохоронних територій, можуть впливати на птахів, кажанів, міграційні шляхи диких тварин та ландшафт у цілому через шум та візуальне забруднення. Він наголосив, що українське законодавство має встановити мінімальні буферні зони щонайменше 500 метрів навколо меж природних заповідників.
Продовжуючи дискусію, фахівці з охорони навколишнього середовища наголосили, що Україні не потрібно обирати між розвитком відновлюваної енергетики та охороною природи – обидва ці напрямки є важливими елементами європейської інтеграції країни. Як зазначила докторка наук, екологиня НУО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук, «Україна не повинна обирати між розвитком відновлюваних джерел енергії та збереженням природи на користь одного чи іншого, оскільки це дві частини одного цілого на шляху до кліматичної нейтральності — і обидві є нашими прямими зобов’язаннями в рамках європейської інтеграції. Відмова від високогорних вітропарків і зосередження вітроенергетичних проєктів в цих альтернативних районах зменшило б соціальну напругу і вирішило конфлікт між вітроенергетикою та природою».
Її зауваження збігаються з занепокоєннями, висловленими раніше під час візиту, підкреслюючи, що стратегічне планування, яке відповідає законодавству, може забезпечити як зростання відновлюваної енергетики, так і збереження унікальних екосистем Карпат.
Юристка ForestCom Наталія Каплія додала, що заплановане встановлення 30 турбін на горі Руна відбувається без завершеної оцінки впливу на довкілля. Вона зазначила, що дослідження пралісів тривають з 2018 року, а будівельні роботи, включаючи прокладання нових лісових доріг, вже спричинили помітний антропогенний вплив на старовікові насадження. На її думку, ця ситуація вимагає термінового оформлення територій, які кваліфікуються як природні пам’ятки. Ці спостереження надали депутатам конкретний матеріал для обговорення питань щодо вдосконалення механізмів нагляду, посилення екологічних гарантій та забезпечення відповідності розвитку відновлюваної енергетики як європейським стандартам, так і зобов’язанням України за екологічним законодавством.
Ханнелоре Вальєр, керівниця регіонального офісу КМЄС у Львові, підкреслила роль Місії у підтримці демократичного діалогу та розробці стійкої політики: «Відновлювана енергетика має вирішальне значення для сталого майбутнього України та її шляху до тіснішої інтеграції з ЄС. Водночас надзвичайно важливо, щоб такі проєкти реалізовувалися прозоро та у повній відповідності до законодавства, екологічних стандартів та за участю громадянського суспільства. Українські Карпати є важливою культурною та природною спадщиною не тільки для країни, але й для Європи в цілому. Їх необхідно захищати. Ми, в Консультативній місії ЄС, раді підтримати такі заходи в рамках сталої демократії».
Підтримка КМЄС цього візиту є частиною її ширшого зобов’язання щодо зміцнення екологічного верховенства права, забезпечення сталого розвитку та надання допомоги державним інституціям у прийнятті обґрунтованих рішень. Об’єднуючи законодавців, експертів та громади, такі заходи безпосередньо сприяють захисту природної спадщини України, одночасно підтримуючи її прогрес на шляху до сучасного, екологічно відповідального енергетичного сектору.
