ДОВІРА, РЕФОРМИ ТА ІНТЕГРАЦІЯ В ЄС: ЩО ДУМАЮТЬ УКРАЇНЦІ У 2025 РОЦІ
Вересень 25, 2025
Консультативна місія Європейського Союзу (КМЄС) в Україні та Соціологічна група «Рейтинг» презентували результати щорічного всеукраїнського опитування громадської думки в Українському кризовому медіа центрі у Києві. Опитування надає комплексне уявлення про ставлення українців до реформ, інституцій, загроз, викликів та шляху країни до членства в ЄС.
З 2015 року КМЄС в Україні ініціює проведення цього дослідження, щоб забезпечити підтримку українських партнерів на основі достовірних фактів. Результати 2025 року висвітлюють обнадійливі тенденції у рівні довіри до інституцій сектору цивільної безпеки, а також окреслюють ключові виклики у сферах, що мають вирішальне значення для реформ та європейської інтеграції.
Висока довіра до міжнародних і національних інституцій
Українці продовжують демонструвати високу довіру до своїх міжнародних партнерів. Найвищий рівень підтримки мають Європейський Союз (63%), Міжнародний валютний фонд (58%), НАТО (54%) та Рада Європи (53%). Водночас ООН (40%) та ОБСЄ (37%) також залишаються важливими союзниками України.
Серед українських інституцій найвищим рівнем довіри користуються Національна гвардія України (84%) та Служба безпеки України (78%). Державна прикордонна служба (62%) та Національна поліція (48%) також демонструють стабільний рівень підтримки.
“Такі опитування важливі для розуміння рівня довіри громадян до інституцій сектору цивільної безпеки,” — зазначив Голова КМЄС в Україні Рольф Хольмбоє. — “Вони дають безцінний зворотний зв’язок від громадян, яких ці інституції захищають і яким служать. Це ключ до розуміння того, що працює добре, а що викликає невдоволення, а отже — для коригування роботи і орієнтування діалогу з суспільством.”
Він також підкреслив, що Міністерство внутрішніх справ та його відомства виконують “титанічні завдання”, одночасно беручи участь у захисті країни, допомагаючи цивільному населенню у прифронтових регіонах та впроваджуючи масштабні реформи на шляху до вступу в ЄС. Водночас, за його словами, опитування демонструє, що боротьба з корупцією залишається найбільш болючим питанням для українців.
Погляди на інтеграцію в ЄС та реформи
Більшість українців (68%) вірить, що країна успішно впровадить необхідні реформи для вступу до ЄС. При цьому очікування щодо термінів стали більш реалістичними: лише 8% респондентів вважають, що це станеться протягом одного-двох років, а 31% прогнозують, що процес займе п’ять-десять років.
Найпозитивніше громадяни оцінюють цифрову трансформацію (70% задоволені) та прогрес у сфері ґендерної рівності (60%). Водночас 86% висловили невдоволення темпами антикорупційних реформ.
“Ми бачимо, що українці надзвичайно віддані своєму європейському майбутньому,” — наголосив заступник Голови Представництва ЄС в Україні Ґедімінас Навіцкас. — “Люди борються і віддають життя за свободу, гідність та своє місце в європейській родині.”
Запит громадян на підтримку ЄС
Серед найактуальніших форм допомоги ЄС українці назвали боротьбу з корупцією (62%), підтримку у розслідуванні воєнних злочинів (44%) та допомогу на звільнених територіях (40%). Стратегічна комунікація була оцінена як найбільш ефективний напрям підтримки (55%), майже половина опитаних (49%) також відзначили ефективність консультацій щодо вступу до ЄС.
“Важливо, що респонденти відзначили потребу в підтримці з боку ЄС у розслідуванні воєнних злочинів,” — підкреслила заступниця Міністра внутрішніх справ Катерина Павліченко. — “Це підтверджує високий суспільний запит на відновлення справедливості та неминучість покарання злочинців. Для нас принципово, щоб кожен українець, незалежно від того, чи він живе у прифронтовому місті, чи у відносно безпечному регіоні, відчував, що система правоохоронних органів надійно його захищає.”
Вона також зазначила, що результати дослідження у сфері безпеки та загроз стануть основою для формування наступних кроків співпраці з КМЄС.
Гібридні загрози та дезінформація
Опитування показало, що 81% українців вважають гібридні загрози з боку Росії такими, що зростають. Найбільше занепокоєння викликають онлайн-вербування спецслужбами РФ (42%), поширення фейків (32%) та кібератаки (23%). Дві третини респондентів оцінюють готовність країни протидіяти гібридним викликам як помірну.
В інформаційному просторі українці найбільше покладаються на Telegram (51%), далі — YouTube (25%) та особисті контакти (22%). Водночас Facebook та Instagram визначені основними джерелами дезінформації (58%), за ними — месенджери (45%). Найбільш довіреними у протидії фейкам залишаються незалежні журналісти та Центр протидії дезінформації.
“Ми розуміємо, чому рівень довіри до НАТО нижчий, ніж до Європейського Союзу,” — пояснив директор групи «Рейтинг» Олексій Антипович. — “В Україні триває війна, і українці очікують більшої підтримки від НАТО. Те саме стосується й ООН та ОБСЄ: очікування полягають у більш активному впливі на Росію та перебіг війни. Чим менше таких кроків ми бачимо, тим нижчий рівень довіри до цих організацій.”
Реінтеграція ветеранів: нагальний виклик
Однією з найбільш чутливих тем залишається реінтеграція ветеранів. Серед основних викликів респонденти назвали посттравматичний стрес та розлади (63%), інвалідність (54%) та проблеми зі здоров’ям (51%). Найбільш необхідною формою підтримки визначили реабілітацію (62%), далі — можливості працевлаштування (47%) та доступ до медичної допомоги (43%).
Контекст
Опитування було проведено Соціологічною групою «Рейтинг» з 31 липня по 5 серпня 2025 року. Загалом опитано 2000 респондентів віком від 18 років по всій Україні, за винятком тимчасово окупованих територій. Методологія передбачала використання комп’ютерного телефонного опитування (CATI) з похибкою не більше 2,2%.
Повні результати опитування можна завантажити тут.
