Російська влада продовжує перекласифікацію українських культурних об’єктів
Серпень 19, 2025
Спільна ініціатива Генеральної прокуратури України, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та лабораторії Curia за консультаційної підтримки КМЄС в Україні.
Після окупації частини України Росія перекласифікувала понад 650 000 об’єктів української культурної спадщини, включаючи артефакти, архіви, книги, ікони та твори мистецтва, внесла їх до онлайн-каталогу Російського музейного фонду. Російська влада зараз додає об’єкти культурної спадщини щонайменше зі 122 українських музеїв, які зараз знаходяться на окупованій території. Деякі об’єкти, перекласифіковані через записи в каталозі Музейного фонду Росії, тепер мають інші описи, в яких не згадується їхнє українське походження. Експерти лабораторії інформатики та аналізу культурної стійкості Curia задокументували факти цифрового каталогізації об’єктів культурної спадщини, включаючи спроби легітимізувати їх як частину так званої ‘російської культурної спадщини’.
Ці висновки були представлені дослідниками Curia Lab, професором Фіоною Гренленд і доктором Кетрін Гаррелл, які за підтримки ЄС провели дослідження, що документують масштабну рекласифікацію культурних об’єктів з окупованих територій України. Їхня робота була представлена минулого тижня на прес-конференції в Національному музеї історії України в Києві та у Львові, де КМЄС в Україні та Львівський державний університет внутрішніх справ організували лекцію та дискусію про перекласифікацію об’єктів української культурної спадщини російськими окупаційними властями.
Презентації у Львові викликали чотиригодинну дискусію між учасниками, серед яких були представники Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Офісу Генпрокурора, Служби безпеки України, академічних кіл та КМЄС в Україні. Дебати зосередилися на методах і масштабах політики Росії щодо перекласифікації культурної спадщини України та кроках, необхідних для її документування.
Українські чиновники заявляють, що ця практика є не просто бюрократичною процедурою. Це по суті спроба змінити культурний наратив України, підготувати та легітимізувати (у тому числі й подальше) вивезення об’єктів української культурної спадщини з окупованих територій і, зрештою, їх перевезення за межі законних кордонів України.
«Зникнення українських книг з громадських бібліотек на окупованих територіях та їх заміна російськими книгами свідчить про систематичний підхід», – зазначив Матіас Нойнер, старший радник КМЄС із питань судового переслідування міжнародних злочинів.
Окупаційна влада має юридичні зобов’язання залучати органи влади, до яких належать об’єкти культурної спадщини, перед їх вилученням або зміною. Однак представники Міністерства культури та стратегічних комунікацій України пояснили, що російська влада не зв’язувалася з ними щодо поводження з об’єктами української культурної спадщини, які зараз знаходяться на окупованих територіях. Пан Нойнер додав, що лише в екстрених випадках окупаційна влада не зобов’язана консультуватися з органами влади, які управляли об’єктами культурної спадщини до початку окупації, але в такому випадку окупаційна влада має вжити лише «найбільш необхідних заходів». Наразі на окупованій території України таких екстрених ситуацій немає.
Він наголосив, що КМЄС в Україні очікує на завершення етапу збору фактів лабораторією Curia, щоб переглянути всі докази. Після чого Місія підготує юридичну позицію щодо законності чи незаконності дій російської влади, зокрема щодо того, чи перекласифікація української культурної спадщини лише заборонена міжнародним гуманітарним правом щодо окупації, чи може вона також кваліфікуватися як міжнародний злочин. КМЄС в Україні надає підтримку своїм українським партнерам, зокрема ділиться досвідом, кращими практиками та юридичними порадами, щоб гарантувати належне документування злочинів проти культурної спадщини, які в майбутньому можуть бути використані як докази в процесах притягнення до відповідальності.
Представники Міністерства культури та стратегічних комунікацій України висловили готовність до подальшого діалогу та пообіцяли вснбічне сприяння в проведенні відповідних досліджень.
14 серпня під час прес-конференції в Національному музеї історії України в Києві заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції Андрій Наджос зустрівся з представниками КМЄС, дослідниками Curia Lab та представниками правоохоронних органів України для обговорення подальших кроків.
16 вересня 2025 року Консультативна місія ЄС планує організувати у Києві круглий стіл, присвячений національним підходам до реагування на злочини проти культурної спадщини.
