Зниклі безвісти в Україні: покращення координації для пошуку відповідей
Березень 26, 2026
Невизначеність — один із найважчих наслідків війни. Для тисяч сімей по всій Україні відсутність інформації про зниклих родичів і близьких залишається щоденним тягарем. За даними української влади, у списках зниклих безвісти значаться понад 90 000 українців. І ця цифра не є остаточною.
Як удосконалити розслідування, координацію та інформування у справах про зниклих безвісти — і, зрештою, як надати відповіді тим, хто на них очікує — стало центральною темою круглого столу, що відбувся минулого тижня в Дніпрі. Захід організувала Консультативна місія Європейського Союзу (КМЄС) в Україні у співпраці з Уповноваженим з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
У дискусії взяли участь представники правоохоронних органів, судово-медичних установ, міністерств, Офісу омбудсмена, міжнародних та громадських організацій. Метою зустрічі було обговорення наявних проблем і визначення практичних шляхів їх вирішення.
У центрі уваги була координація. Учасники наголосили, що, попри залучення багатьох структур — від слідчих і судово-медичних експертів до прокурорів та гуманітарних організацій — прогалини в обміні інформацією все ще уповільнюють процеси та ускладнюють ведення справ.
На основі обговорення було визначено кілька пріоритетних напрямів. Покращення обміну інформацією між установами визнано надзвичайно важливим, як і створення чітких механізмів співпраці у сфері ідентифікації тіл та обробки судово-медичних даних. Учасники круглого столу також підкреслили важливість прозорої комунікації з родинами, наголосивши, що довіра залежить не лише від результатів, а й від того, як саме надається інформація під час розслідувань.
Досвід Дніпропетровської області відіграв важливу роль у дискусії. Як один із ключових регіональних центрів України у сфері криміналістичної роботи та розслідування справ щодо зниклих безвісти, регіон розробив практичні підходи, які можуть бути застосовані і в інших областях. Обмін цим досвідом — та його поширення на національному рівні — було визначено одним із пріоритетів.
Учасники круглого столу також обговорили виклики, що виходять за межі технічних процедур. До них належать повернення осіб із полону, ідентифікація репатрійованих тіл та необхідність зміцнення систем підтримки для родин. Громадські організації наголосили на своїй ролі у подоланні розриву між інституціями та постраждалими громадами, зокрема у наданні інформації та підтримки родичам.
«За кожною цифрою стоїть людське життя — дитина, чоловік чи дружина, друг, батько або мати. Ми завжди маємо пам’ятати про це та робити все можливе, щоб підтримати родини та допомогти їм знайти відповіді», — зазначив один із учасників під час обговорення.
КМЄС в Україні і надалі готова продовжувати консультативну взаємодію з українськими партнерами, зміцнюючи слідчі методики, координацію судово-медичної експертизи та інституційну співпрацю, водночас підтримуючи ширші зусилля із забезпечення відповідальності та справедливості.
«В Україні проблема зниклих безвісти залишається одним із найскладніших гуманітарних та інституційних викликів, спричинених війною», — зазначив Голова КМЄС в Україні Рольф Холмбо, який взяв участь у круглому столі під час робочого візиту до Дніпра. «Забезпечення ефективної співпраці між інституціями, зміцнення слідчих та криміналістичних спроможностей, а також підтримання довіри з боку родин є важливими складовими цієї роботи».
Місія вже тривалий час співпрацює з партнерами у Дніпрі, розвиваючи практичну взаємодію в місті, яке відіграє ключову роль у правоохоронній діяльності та забезпеченні відповідальності. Поки війна триває, а безпекова ситуація залишається складною, ця співпраця не слабшає — вона продовжується, зосереджуючись на підтримці тих, хто щодня працює на місцях.
