Як наблизити систему правосуддя України до стандартів ЄС: у Києві обговорили права потерпілих
Квітень 01, 2026
Російська агресія продовжується, а кількість тих, хто пережив, став жертвою чи свідком воєнних злочинів, зростає з кожною годиною. Тому питання прав потерпілих набуває дедалі більшого значення. Консультативна місія ЄС (КМЄС) в Україні, як і раніше, відіграє важливу роль у наданні Україні допомоги в адаптації системи правосуддя до стандартів Євросоюзу в цій сфері. Нещодавно Місія організувала конференцію, присвячену гармонізації Кримінального процесуального кодексу України з Директивою ЄС про права потерпілих.
«Будинок потрібно відремонтувати, а не будувати заново», — сказала Лін Шихан, керівниця операційного департаменту КМЄС в Україні, відкриваючи конференцію, що відбулася в Києві 26 березня. У своїй вступній промові перед парламентарями та юридичними експертами з кількох українських правоохоронних органів та інституцій сектору правосуддя вона підкреслила позитивні зусилля України щодо наближення до стандартів ЄС. «Це нелегке завдання, але Україна чудово з ним справляється», — додала вона.
Цю думку підтримали також кілька учасників конференції, зокрема Ола Кварнстром, старший радник КМЄС в Україні з питань прав потерпілих і один з організаторів заходу, проведеного спільно з Координаційним центром підтримки потерпілих і свідків при Офісі Генерального прокурора України та Асоціацією жінок-юристок JurFem.
Підготовка до конференції розпочалася ще восени минулого року. Було створено робочу групу, яка займалася приведенням Кримінального процесуального кодексу у відповідність до Директиви ЄС про права потерпілих. Під час заходу Катерина Шуневич з JurFem представила пропозиції цієї робочої групи. У другій половині дня до обговорення долучилися кілька експертів, серед яких – Вероніка Плотнікова з Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків, яка розповіла про те, як Центр працює з найбільш вразливими категоріями потерпілих.
Ола Кварнстром взяв участь у першій панельній дискусії та розпочав свій виступ, зазначивши, що українська законодавча система має багато позитивних сторін і міцний фундамент. «Є сильні сторони, а є й ті частини, які слід змінити», – зауважив він, проводячи паралель зі своєю попередньою роботою в Косові.
«Головне, що нам потрібно змінити, – це визначення поняття “потерпілий”, щоб розширити його. Близькі родичі особи, яка загинула внаслідок злочину, повинні також визнаватися потерпілими», — сказав Ола, отримавши підтримку аудиторії. Він додав: «Підтримка, що надається постраждалим, також є пріоритетом, і значною мірою це стосується доступу до інформації».
Полін Брош, старша радниця КМЄС з питань розслідування сексуального насильства в умовах конфлікту, виступила модераторкою другої панельної дискусії, присвяченої правам потерпілих від міжнародних злочинів та інших особливо вразливих категорій постраждалих.
«Можна багато чого навчитися з попередніх законодавчих ініціатив, пов’язаних із правами тих, хто пережив насильство», – сказала Полін, підбиваючи підсумки панельної дискусії. «Серед кількох необхідних факторів – наявність у парламенті ініціатора, який просуватиме цей процес».
«Важливо почути голос тих, хто пережив насильство», – додала вона. «Дискусія показала, що існує розрив між тим, чого очікують жертви, і тим, що може забезпечити система правосуддя. Щоб подолати цей розрив, необхідна прозорість, а запропоновані реформи допоможуть зміцнити довіру до системи правосуддя».
У конференції взяли участь представники громадянського суспільства, міжнародних організацій, а також депутати парламенту та представники інших державних інституцій. З самого початку аудиторія активно долучалася до дискусії, а численні запитання підтримували жвавий обмін думками.
Під час обговорень було порушено низку тем, зокрема: що таке «вразлива постраждала особа»; чи можна оскаржити або змінити статус потерпілого під час розгляду справи; чи надаватиметься психологічна допомога тим потерпілим, яких не віднесено до категорії вразливих; та як посилити захист потерпілих і свідків. Панельні дискусії зосередилися на конкретних рекомендаціях українських колег щодо того, на яких кроках Україні слід зосередитися найближчим часом.
«Ми побачили необхідність зібрати експертів в одній кімнаті для обговорення найважливіших питань», – підсумував Ола у своїх заключних ремарках. «Тепер ми знаємо, куди рухатися. Йдеться про порівняння сучасних стандартів України зі стандартами ЄС. Це не просто технічне завдання – це відновлення гідності постраждалих».
