Довіра, реформи та інтеграція в ЄС: що думають українці у 2026 році
Листопад 12, 2026
11 листопада Консультативна місія Європейського Союзу (КМЄС) в Україні та Rating Group презентували в Києві результати щорічного загальнонаціонального опитування громадської думки, присвяченого рівню довіри до інституцій, пріоритетам реформ та ставленню українців до інтеграції в Європейський Союз.
Олексій Антипович, директор Rating Group, представив результати дослідження, після чого відбулася дискусія за участю Корнелії Тейлор, голови КМЄС в Україні, Катаріни Матернової, посла Європейського Союзу в Україні, та Катерини Павліченко, заступниці Міністра внутрішніх справ України.
Довіра громадськості та пріоритети реформ
Серед міжнародних організацій, включених до опитування, найбільшим рівнем довіри користується Європейський Союз (59%), за ним ідуть Міжнародний валютний фонд (56%), Рада Європи (49%) та НАТО (44%).
Серед українських інституцій найвищий рівень довіри має Державна служба України з надзвичайних ситуацій (96%), за нею йдуть Національна гвардія (83%), Служба безпеки України (73%) та Державна прикордонна служба (62%). Рівень довіри до Національної поліції становить 42%, до судової влади – 27%, а до Офісу Генерального прокурора – 19%.
«КМЄС в Україні підтримує українських партнерів у проведенні сталих реформ сектору цивільної безпеки, надаючи стратегічні рекомендації та практичну підтримку конкретним реформаторським заходам, що ґрунтуються на стандартах ЄС, принципах належного врядування та дотриманні прав людини. Водночас реформи мають відповідати потребам громадян. Такі опитування допомагають нам краще чути українців, розуміти їхні очікування та відповідно спрямовувати нашу підтримку. Разом із партнерами ми прагнемо практичних змін, які зроблять інституції ефективнішими, підзвітнішими та надійнішими», – зазначила Корнелія Тейлор, голова КМЄС в Україні.
Інтеграція до ЄС та підтримка з боку Європейського Союзу
Майже дві третини респондентів (63%) вважають, що Україна спроможна провести реформи, необхідні для вступу до ЄС. Лише 6% очікують, що вступ відбудеться протягом одного-двох років, тоді як найчастіше респонденти називали термін від п’яти до десяти років (32%).
На запитання про те, якими мають бути відносини України з ЄС, 33% висловилися за членство в Європейському Союзі, тоді як 56% вважають, що Україна, можливо, не стане членом ЄС, однак має поглиблювати економічні зв’язки з ним.
«Україна реформує свої інституції, водночас борючись за виживання. За кожним кроком уперед стоять люди, які продовжують працювати попри обстріли, відключення електроенергії та безсонні ночі. Прогрес, відзначений у Звіті Європейської комісії про розширення, — це досягнення, яким українці можуть пишатися, і водночас стимул рухатися далі. Незалежні суди, сильні антикорупційні інституції та верховенство права залишаються надзвичайно важливими. Вступ до ЄС – це спільне завдання всього суспільства, і кожен має відігравати свою роль у тому, щоб зробити його реальністю. Зараз важливо діяти, щоб скористатися цим історичним вікном можливостей», – зазначила Катаріна Матернова, посол ЄС в Україні.
Боротьбу з корупцією 46% респондентів назвали одним із головних пріоритетів підтримки з боку ЄС, далі йдуть допомога деокупованим територіям (36%) та підтримка притягнення до відповідальності за воєнні злочини (36%). Найвищу оцінку ефективності серед напрямів підтримки отримала стратегічна комунікація (55%), тоді як 62% респондентів вважають зусилля у сфері боротьби з корупцією неефективними.
Яких реформ очікують українці
Боротьба з корупцією залишається головним пріоритетом реформ – її назвали 78% опитаних; далі йдуть реформа судової системи та прокуратури (46%) і реформа поліції (19%). Загалом 74% респондентів вважають, що нинішніх зусиль влади у проведенні реформ недостатньо.
«Результати показують, що українці чітко розрізняють окремі інституції та напрями реформ. Високий рівень довіри до одних служб може поєднуватися зі значним незадоволенням прогресом в інших сферах, зокрема у боротьбі з корупцією. Важливо уважно аналізувати ці відмінності, щоб розуміти, де люди бачать реальні результати, а де очікують більшого», – зазначив Олексій Антипович, директор Rating Group.
Найбільше респонденти задоволені прогресом у сфері цифрової трансформації (68%), далі йдуть результати у впровадженні ґендерної рівності (51%). Найбільше невдоволення викликає прогрес у боротьбі з корупцією (83%), а також реформування судової системи та прокуратури (71%).
Російські гібридні загрози та дезінформація
Більшість респондентів оцінюють рівень російських гібридних загроз як високий (68%), а 57% вважають, що їхня інтенсивність зростає. Найбільше занепокоєння викликає вербування людей в інтернеті російськими спецслужбами для вчинення злочинів (44%).
Telegram-канали є одним із найпоширеніших джерел отримання інформації (52%). Основними каналами поширення дезінформації опитані вважають новини в соціальних мережах (59%) та групи в месенджерах (46%). Найвищим рівнем довіри серед тих, хто спростовує фейкову інформацію, користуються незалежні журналісти (47%).
Підтримка ветеранів
На думку респондентів, серед головних проблем, з якими стикаються ветерани, — посттравматичний стресовий розлад і стрес (63%), інвалідність (62%) та проблеми зі здоров’ям (53%). Найбільш затребуваними видами підтримки респонденти назвали реабілітацію (62%), а також працевлаштування та медичну допомогу (по 44%).
«Ці результати підкреслюють важливість реабілітації, медичної допомоги та можливостей працевлаштування для ветеранів, які повертаються до цивільного життя. Наші міжнародні партнери роблять вагомий внесок у цю роботу, і ми високо цінуємо їхню підтримку. Разом ми маємо забезпечити, щоб допомога відповідала індивідуальним потребам ветеранів і допомагала їм застосовувати свої навички та досвід у цивільному житті», – зазначила Катерина Павліченко, Заступниця Міністра внутрішніх справ України.
Повні результати опитування читайте тут.
