Як Україна розглядає справи про колабораціонізм: семінар КМЄС об’єднав юридичних експертів
Березень 05, 2026
У воєнний час в Україні справи про колабораціонізм з окупаційною владою ставлять перед судовою системою найскладніші питання. Влада повинна переслідувати злочини, що загрожують національній безпеці, і водночас забезпечувати справедливість судових процесів та їх відповідність національному і міжнародному праву. Те, як розглядаються ці справи, впливатиме на довіру громадськості до верховенства права.
На цьому тлі Консультативна місія Європейського Союзу (КМЄС) в Україні спільно з Координаційним центром з надання безоплатної правничої допомоги (БПД) та Global Rights Compliance минулого тижня завершили серію семінарів на тему «Співпраця: від історичної пам’яті та гуманітарного права до судового рішення». Ініціатива була спрямована на підвищення якості та послідовності кримінального провадження у справах за статтею 111-1 (колабораційна діяльність) Кримінального кодексу України.
Вперше КМЄС розширила свою консультативну роботу щодо справ про колабораціонізм, включивши до неї не тільки прокурорів і суддів, а й адвокатів. Об’єднання всіх сторін судового процесу мало на меті підтримати збалансоване, засноване на правах застосування закону та посилити справедливість у судових процесах.
Спільне розуміння того, як юридично кваліфікуються злочини, пов’язані зі колабораційною діяльністю, залишається центральним викликом для практиків. Як зазначив Олександр Жила, заступник Голови Управління з нагляду за справами органів безпеки Офісу Генерального прокурора та один із тренерів заходу, для послідовного застосування права надзвичайно важливо розробити єдине тлумачення для прокуратури, захисту та судової влади.
Збереження ретельного балансу між захистом національної безпеки та дотриманням міжнародних правових стандартів було ще однією ключовою темою обговорень. У своїй вступній промові директор Координаційного центру з надання безоплатної правничої допомоги Олександр Баранов підкреслив, що система безкоштовної правової допомоги в Україні гарантує право на захист навіть у цій делікатній категорії справ. Тільки у 2025 році система видала 2373 мандати адвокатам, які представляють підозрюваних або обвинувачених за статтею 111-1. Він зазначив, що належний правовий захист у таких провадженнях сприяє гарантіям справедливого судочинства та допомагає підтримувати довіру до системи правосуддя в умовах війни.
Учасники також розглянули питання взаємодії внутрішнього кримінального права з міжнародним гуманітарним правом та міжнародним правом у сфері прав людини. Особливу увагу було приділено гарантіям справедливого судочинства у справах, що розглядаються заочно, та принципу окупаційного права «життя триває».
Застосування міжнародних гуманітарних стандартів та стандартів у галузі прав людини залишається надзвичайно важливим під час судового переслідування за злочини проти національної безпеки під час війни. Іванна Ільченко, експертка з питань правової реформи КМЄС, яка була співорганізатором сесій, наголосила, що ці запобіжні заходи є надзвичайно важливими для забезпечення справедливого судового розгляду.
Спосіб розслідування та розгляду справ про співпрацю також став важливим показником стійкості системи кримінального правосуддя України під час збройної агресії. Валерій Жидков, прокурор Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора та тренер семінару зазначив, що поглиблення професійного розуміння того, як кваліфікуються злочини проти національної безпеки, допомагає зберегти збалансований підхід – підтримуючи ефективні розслідування та захищаючи права на захист і справедливий судовий розгляд.
Для підтримки практиків експерт Global Rights Compliance Скотт Мартін представив структуровану аналітичну систему для виявлення та оцінки злочинів, пов’язаних із співпрацею, скоєних на тимчасово окупованих територіях. Цей підхід допомагає слідчим, прокурорам та адвокатам оцінювати ключові елементи таких справ, забезпечуючи при цьому відповідність провадження внутрішньому законодавству та міжнародним зобов’язанням у сфері прав людини.
Під час обговорень також було використано європейський досвід. Заступник керівника операційного департаменту КМЄС Томаш Крусна поділився досвідом Литви у переслідуванні злочинів, пов’язаних із радянським періодом, включаючи дебати щодо ретроактивного правосуддя та більш широкого суспільного процесу протистояння пострадянській спадщині. Також було розглянуто досвід Німеччини до і після об’єднання, а керівник відділу КМЄС з питань прокуратури та судоустрою Гідо Острайх поділився своїми міркуваннями щодо справ, пов’язаних із вбивствами біля Берлінського муру, перевіркою державних службовців та тривалою публічною дискусією, що послідувала за цим.
Завдяки об’єднанню прокурорів, адвокатів та міжнародних експертів, семінари допомогли посилити професійну компетентність та сприяти більш послідовному застосуванню законодавства у справах про співпрацю. У час, коли Україна продовжує захищатися від агресії, такі зусилля сприяють забезпеченню відповідальності за злочини проти національної безпеки відповідно до верховенства права та міжнародних правових зобов’язань країни.
